Місяць тому, 20 січня, Дональд Трамп знову обійняв посаду президента США. Його обіцянки завершити війну в Україні за "24 години" не стали реальністю. Однак підхід Вашингтона до Києва та Москви зазнав помітних змін.
Які ключові події вже відбулись за час другої каденції Трампа, і на що Україна, США та Росія спираються зараз – в матеріалі видання "Політаналіз".
Обіцянки Трампа
Перед виборами Трамп неодноразово заявляв, що здатний завершити війну проти України лише за добу після повернення до Білого дому, а можливо, навіть й раніше.
Виступаючи у жовтні в Пенсильванії, він наголошував, що має добрі відносини з президентом України Володимиром Зеленським. Також заявляв, що тодішній голова Білого дому Джо Байден не розуміє, як вести переговори з диктатором Володимиром Путіним, і не має уявлення, як припинити бойові дії в Україні.
Водночас частина політиків як у Штатах, так і в Європейському Союзі висловлювала занепокоєння, що прихід Трампа до влади може призвести до скорочення або повного припинення військової та фінансової підтримки України. Інші ж припускали, що він намагатиметься змусити Київ сісти за стіл переговорів із Росією, причому на умовах, які будуть невигідними для української сторони.
Так чи інакше, вже в середині грудня республіканець визнав, що припинити повномасштабну війну в Україні виявилося складнішим завданням, ніж він спочатку очікував та підкреслив, що ситуація на Близькому Сході є менш складною порівняно з ситуацією в Україні.
Погрози від Трампа
Після вступу на посаду Трамп перейшов до доволі жорстких заяв в бік Росії. У своєму дописі в соціальній мережі Truth Social 22 січня він наголосив, що в разі, якщо не буде досягнуто домовленості про припинення війни в Україні найближчим часом, йому доведеться запровадити високі податки, мита та санкції на всі товари, які Росія експортує до Штатів й інших країн.
"Ми можемо зробити це легким або важким шляхом, і легкий шлях завжди кращий", – написав тоді він.
При цьому Трамп зазначив, що не має наміру завдавати шкоди Росії та заявив, що підтримував раніше дуже добрі відносини з Путіним. Однак має намір зробити “велику послугу” для Росії, економіка якої перебуває у кризовому стані.
Реакція Москви
Пізніше у Москві відреагували на погрози Трампа. Речник диктатора Дмитро Пєсков заявив, що не бачить у цих заявах нічого нового. Він нагадав, що під час першої каденції Трампа санкційна політика була для нього звичним інструментом, і, за його словами, серед американських президентів саме Трамп найчастіше запроваджував обмеження проти інших країн.
Спікерка МЗС Росії Марія Захарова закликала Трампа виправити наслідки політики Джо Байдена щодо України. Вона наголосила, що команда республіканця неодноразово називала війну в Україні наслідком прорахунків попередньої адміністрації, а помилки, як пояснила речниця, необхідно "виправляти".
Позиція щодо України
На початку лютого Трамп заявив, що йому нібито вдалося досягти суттєвого прогресу у врегулюванні війни. Після підписання указу про офіційне призначення Кіта Келлога спеціальним представником з питань України й Росії він вкотре наголосив, що його адміністрація має намір зупинити війну.
Втім, ще тоді не всі слова Трампа були обнадійливими. В інтерв’ю Fox News республіканець зробив доволі суперечливу заяву, припустивши, що в майбутньому Україна може нібито стати частиною Росії.
"Вони (українці, – ред.) можуть домовитися, можуть не домовитися. Вони можуть колись бути росіянами, а колись вони можуть не бути росіянами”, – сказав він.
Попри всі обговорення, зрештою Зеленський позитивно оцінив початок співпраці з командою Трампа. У середині лютого він заявив, що Україна вже розпочала роботу з новою адміністрацією Штатів, і висловив обережний оптимізм щодо подальшого розвитку подій.
Тоді президент України припускав, що досягнення успіху можливе, оскільки саме на Вашингтон сьогодні покладають усі сподівання як на силу, яка здатна не лише зупинити війну, а й сприяти забезпеченню стабільного миру. Втім, це було до переговорів США й Росії у Саудівській Аравії, а також жорсткої критики Зеленського з боку Трампа.
Розмови з Путіним і Зеленським
13 лютого Трамп провів перші телефонні переговори з Путіним та Зеленським. Ці розмови відбулися одна за одною, однак першочергово він зателефонував російському диктатору, а вже після цього – президенту України.
Як писали ЗМІ, спілкування Трампа з Путіним тривало приблизно півтори години, тоді як розмова з українським президентом зайняла близько години. Після цих контактів республіканець оголосив про формування американської переговорної команди. У відповідь Москва заявила, що також створює свою делегацію для перемовин.
Згодом, коментуючи свої контакти з Трампом, Зеленський повідомив, що вони вже провели три розмови. Він також визнав, що черговість, за якою телефонував голова Білого дому, була не надто приємним моментом. Однак, підкреслив, що не розглядає цей дзвінок як ознаку того, що РФ була для республіканця вищим пріоритетом.
Так чи інакше, те, що Трамп спершу поспілкувався з Путіним, викликало неоднозначну реакцію на Заході та серед експертів. Дехто навіть припустив, що республіканець може робити ставку саме на переговори з Москвою як ключовий аспект у спробі завершити повномасштабну війну.
Зміна курсу США
Після телефонних розмов Дональд Трамп виступив перед журналістами у Білому домі, де детальніше окреслив свою позицію щодо повномасштабної війни в Україні та відносин з Росією.
Він офіційно підтвердив те, що планує зустрітися з Володимиром Путіним у Саудівській Аравії. Крім того, заявив, що не підтримує вступ України в НАТО, оскільки вважає інтеграцію до Альянсу малоймовірною і недоцільною.
Окремо Трамп згадав про українські вибори та висловив сумнів щодо можливості повернення Україною всіх територій, окупованих з 2014-го. Водночас припустив, що Київ все ж зможе відновити контроль над частиною захоплених регіонів.
Також американський президент заявив, що очікує на візит Путіна до США та не вбачає загрози у веденні прямих переговорів з диктатором без участі Зеленського.
Трамп про Зеленського
Більш радикальними слова Трампа стали 18 лютого. Того дня відбулися переговори між делегаціями США та РФ у Саудівській Аравії. Конкретики було замало, а ось журналістка Fox News Джекі Гайнріх із посиланням на джерела написала, що Вашингтон і Москва розробили триступеневий мирний план щодо України.
За даними іноземних дипломатичних співрозмовників телеканалу, йдеться про такий порядок дій:
- Припинення вогню.
- Проведення виборів.
- Підписання мирної угоди.
Тему самих перемовин в інфопросторі "перебила" пресконференція Трампа, яку він дав через кілька годин після зустрічі американців із росіянами в Ер-Ріяді.
На риторику про те, що рейтинг Зеленського впав нібито до 4%, а росіяни начебто не хотіли руйнувати Київ, бурхливо відреагували українські політики. Але й цей скандал Трамп зміг “перебити”, назвавши президента України “диктатором без виборів”.
Угода про корисні копалини
Окрему увагу варто приділити й питанню копалин. На початку лютого Трамп заявив, що його адміністрація бажає укласти угоду з Україною для отримання доступу до її рідкісноземельних металів. За словами республіканця, це могло б стати своєрідною “платою” за продовження підтримки України у війні з Росією.
Як пояснює BBC, інтерес Штатів до контролю за видобутком рідкісноземельних металів обумовлений зростанням конкуренції з Китаєм, який нині є лідером у глобальному постачанні стратегічно важливих матеріалів.
Рідкісноземельні елементи – це група з 17 елементів, що зустрічаються в земній корі у дуже малих кількостях. Вони мають властивості, завдяки яким застосовуються в сучасних технологіях і промисловості.
Станом на початок лютого Зеленський заявляв, що "відкритий" до пропозицій довкола корисних копалин. Останні ж були згадані й в українському "плані перемоги", який президент представив ще восени 2024-го.
Попри всі обговорення, у підсумку Україна не уклала угоду під час конференції в Мюнхені, як того хотіли Штати. Як повідомляло Associated Press, причиною цього стала відсутність у документі чітко визначених гарантій безпеки, що не відповідало інтересам української сторони.
Зеленський пояснив, що не дав дозволу на підписання угоди, оскільки, на його переконання, вона не була здатна забезпечити захист країни та її інтересів. Він також наголосив на важливості того, щоб віцепрезидент США Джей Ді Венс усвідомив його позицію: перед підписанням будь-якого документа необхідно чітко розуміти, що він буде дієвим.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Браян Г’юз пізніше заявив, що президент України нібито проявив недостатню далекоглядність, відмовившись від вигідної можливості, яку Штати бажали надати Україні.
Чим завершиться війна в Україні
Нині можливість укладення угоди залишається доволі невизначеною. Своєю чергою видання Bloomberg зазначало, що можливі шляхи врегулювання війни вже починають вимальовуватися, і запропонувало три ймовірні сценарії подальшого розвитку подій.
Варіант перший
За найбільш імовірним базовим сценарієм, у найближчій перспективі тимчасово окуповані території України залишаться під фактичним контролем РФ. Не виключається можливість певних територіальних обмінів, зокрема щодо частини Курської області, яку наразі контролюють ЗСУ.
Україна може отримати гарантії безпеки, однак її вступ до НАТО залишиться недосяжним. Водночас якщо європейські країни збережуть тісні зв’язки зі Штатами, Вашингтон, імовірно, продовжить надавати підтримку Україні.
Варіант другий
Згідно з оптимістичним сценарієм, Штати та ЄС можуть взяти на себе зобов’язання втрутитися у разі, якщо РФ порушить умови мирної угоди. Проте перспектива прямого військового зіткнення з Москвою викликає занепокоєння навіть серед найбільш відданих прихильників України.
Також союзники можуть гарантувати посилення економічного та політичного тиску на Росію, зокрема шляхом розширення санкцій. Підтримка Києва, ймовірно, включатиме допомогу в розвитку оборонної промисловості та реформуванні ЗСУ. Реалізація цього сценарію також сприятиме просуванню України на шляху до вступу в ЄС.
Варіант третій
За найгіршим сценарієм, Трамп може втратити інтерес до майбутнього України ще до досягнення остаточного врегулювання ситуації. У такому разі військова та фінансова підтримка з боку Штатів припиниться, а європейським країнам доведеться самостійно шукати шляхи розв’язання проблеми.
Хоча укладена угода формально збереже український суверенітет, вона надасть значні переваги Росії. Москва може отримати контроль над частиною території України та можливість фактично заблокувати її інтеграцію до НАТО.
У такому розвитку подій наступною потенційною ціллю Кремля можуть стати країни Балтії, які Путін розглядає як частину колишньої Російської імперії.
Відновлення України
Аналітики Bloomberg Economics оцінюють, що для відновлення зруйнованої внаслідок війни інфраструктури Україні знадобиться приблизно 230 млрд доларів.
У разі отримання необхідного фінансування та досягнення довгострокової стабільності країна матиме можливість активізувати розвиток енергетичного, промислового та будівельного секторів, що сприятиме стрімкому економічному зростанню. Згодом це дозволить зменшити фінансове навантаження на країни ЄС.