Якщо Україна не візьме на себе відповідальність за Волинську трагедію, то не зможе стати учасницею альянсів, створених демократичним світом. Про це заявив кандидат у президенти Польщі від партії PiS (Право та справедливість) Кароль Навроцький в етері телеканалу Polsat News.
"Сьогодні я не бачу Україну в жодній структурі. Ні в Євросоюзі, ні в НАТО", – сказав Навроцький.
На його переконання, держава, яка не здатна відповісти за свої злочини, не може бути частиною міжнародних альянсів.
Він вважає "непотрібним трюком глави польської дипломатій" домовленості щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. Попередні домовленості щодо ексгумацій були досягнуті під час зустрічі міністрів закордонних справ України та Польщі Андрія Сибіги та Радослава Сікорського.
Реакція Туска на слова Навроцького
Заяву кандидата в президенти від PiS, що Україні нема місця ані ЄС, ані в НАТО розкритикував прем’єр Польщі Дональд Туск.
У соцмережі Х він запропонував Навроцькому освіжити пам’ять та водночас присоромив.
"Ви ще пам’ятаєте, хто з президентів найбільше підтримував Україну в цьому питанні? А який найбільше виступав проти? Вам не соромно?", – написав Туск.
В такий спосіб, як стверджує TVN24, прем’єр натякнув на позицію брата Ярослава Качинського й колишнього президента Польщі Леха Качинського. У 2007 році після зустрічі з тодішнім президентом України Віктором Ющенком він сказав, що Польща підтримує прагнення України до членства в НАТО та Європейському Союзі.
У відповідь на критику Туска інші політики нагадали, що міністр оборони з його уряду висловив думку, схожу з тезою Навроцького. Йдеться про Владислава Косіняк-Камиша, який в липні минулого року заявив, що Варшава підтримає євроінтеграційні наміри Києва після вирішення суперечки навколо "волинського питання".
Президент Польщі Анджей Дуда, своєю чергою заявив, що проти блокування вступу України до ЄС через Волинську трагедію. За словами польського лідера, перешкоди для України на її європейському шляху грають на руку Володимиру Путіну.
Волинська трагедія: позиція Польщі та України
Міжетнічний конфлікт, під час якого загинули десятки тисяч поляків та українців, розпочався наприкінці зими 1943 року. Він охопив Галичину, Волинь та території на захід від Бугу і Сяну.
В Україні вважають, що етнічні чистки стали відплатою за кривди, яких зазнали українці від поляків упродовж декількох століть, а особливо у міжвоєнній Польщі.
Протилежна сторона називає події на Волині 1943 року геноцидом. І звинувачує в усьому "українських націоналістів". У 2018 році в Польщі запровадили кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів".
Дані про кількість жертв в обох країнах суттєво розходяться в тому числі й через непорозуміння. Історики називають цифри у 35-100 тисяч загиблих поляків та 15-25 тисяч загиблих українців.
