9 січня Верховна Рада планує у другому читанні розглянути законопроєкт №6013, який скасовує Господарський кодекс України та відкриває шлях для приватизації державних і комунальних підприємств. Щоб народні депутати ухвалили проєкт, його автор спікер Руслан Стефанчук напередодні телефонував їм.
Про це пише "Дзеркало тижня".
Як вказано в пояснювальній записці, законопроєкт №6013 було подано до Верховної Ради 9 вересня 2021 року. Він має на меті внести в законодавство зміни, "спрямовані на удосконалення корпоративного управління в юридичних особах, заснованих на державній і комунальній власності".
12 січня проєкт було прийнято за основу із доопрацюванням положень. Друге читання було заплановано на 8 січня, та його перенесли.
Які ризики несе законопроєкт №6013
Розроблений спікером ВР Русланом Стефанчуком проєкт закону, як пише ДТ, передбачає повну приватизацію державних і комунальних підприємств. Ухвалити його планують на тлі кризи з опаленням у Кривому Розі, де місцева влада втратила контроль над постачальником теплової енергії. У разі ухвалення законопроєкту поодинокі проблеми у сфері ЖКГ можуть стати системними, попереджають журналісти.
"Тому дехто вбачає в цій ініціативі не лише антидержавну позицію та корупцію, а й можливий важіль політичного тиску центральної влади на органи місцевого самоврядування: ручний приватник перекрив тепло ‒ рейтингу у міського голови немає", – йдеться в матеріалі.
Відзначається, що у порядку денному ВР зазначено, що ухвалення законопроєкту №6013 це частина програми фінансової підтримки України від Євросоюзу Ukraine Facility. Однак цей фонд було створено після широкомасштабного вторгнення РФ, а законопроєкт подали до Ради ще до нападу, восени 2021 року.
В уряді, як пише видання, розраховують, що реалізацію цієї ініціативи буде відтерміновано на п’ять років. Однак відтермінування є тільки для чинних КП, а не для новостворених.
"З моменту набрання цим законом чинності нові підприємства створювати буде не можна, а стосується це передусім водоканалів, теплоенерго та лікарень. Під час війни це необхідний інструмент для оперативної реакції на ситуацію. Заблокували рахунки, розбомбили підприємство ‒ швидко створили нове", – йдеться в матеріалі.
Як реагують на скандальний законопроєкт в ОП
Як стверджує видання з посиланням на джерело, нещодавно в Офісі президента відбулася зустріч, на якій голови ОВА та громад висловили всі претензії щодо законопроєкту №6013, і їх уважно вислухали.
Повідомляється, що на Банковій не можуть прямо відмовити спікеру, оскільки він залучений до розв’язання багатьох важливих питань. Та зміст проєкту Стефанчука суперечить 142 та 143 статтям Конституції, які закріпляють за громадами право розпоряджатися майном, що є в їх власності.
"Президент не хоче підписувати цей закон. Інакше, можна ставити хрест на ЄС, та порушувати Конституцію: як ви 142-143 статті Конституції обійдете? Парламент то таке, а підпис ‒ це вже особиста відповідальність. Хто перед виборами буде розгрібати зупинку всіх послуг по країні, 85% яких дають комунальні підприємства? Чи Стефанчук буде киянам пояснювати, чому в них усе зупинилося?", – зазначив співрозмовник журналістів.
Уряд мав зауваження до проєкту
Про те, що законопроєкт потребує правок уже зараз заявив віцепрем’єр-міністр із відновлення – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба. Він вказав, що відповідальність за комунальні підприємства мають нести органи місцевого самоврядування. При цьому зауважив, що війна виявила наслідки постійного злодійства і зловживання.
Водночас за словами Кулеби, слід чітко розуміти, на кого міняють неефективних менеджерів.
"Якщо ставка на те, що прийде іноземний інвестор, вкладатиме в них гроші і модернізує мережі, відповідь очевидна. Якщо ж ми йдемо на сумнівні місцеві приватні ініціативи, напевно, ні. Ми вже багато разів проходили приватні водоканали та інше. Результат нульовий", – наголосив Кулеба.
Він додав, що в міністерстві була досить довга дискусія з цього приводу, за підсумками якої відомство надало свої зауваження.
UPD: Станом на 11 ранку стало відомо, що ВР підтримала законопроєкт, переклавши відповідальність на президента Володимира Зеленського, який не хоче підписувати цей законопроєкт.
Документ підтримали 248 народних депутатів, повідомив Ярослав Железняк.
