Силовики не змогли затримати відстороненого президента Кореї: що далі

Поділитися:

Юн Сук Йоль. Фото: Офіс президента Республіки Корея
Юн Сук Йоль. Фото: Офіс президента Республіки Корея

Державне агентство з боротьби з корупцією Південної Кореї призупинило спробу затримати президента Юн Сук Йоля після п’ятигодинного протистояння між слідчими та президентською охороною.

Про це пише Yonhap.

Затримання мало відбутися в рамках розслідування щодо незаконного запровадження воєнного стану, через що президенту оголосили імпічмент. Юн тричі проігнорував виклики на допит, що призвело до видачі ордера на його арешт.

"Ми визначили, що виконання ордера на затримання було б практично неможливим через продовження протистояння, і призупинили виконання через занепокоєння за безпеку персоналу на місці, спричиненого опором", — йдеться в повідомленні органу.

Ситуацію ускладнюють масові протести прихильників президента. 3 січня понад тисяча демонстрантів зібралася біля президентської резиденції, скандуючи “Незаконний ордер. Повністю недійсний”.

При цьому повідомляється, що периметр охороняли близько 2700 поліцейських.

Правоохоронці мають виконати ордер до 6 січня, проте присутність протестувальників та можливі сутички з президентською охороною значно ускладнюють завдання. Сам Юн Сук Йоль не визнає законності ордера та заявляє, що “боротиметься до кінця”.

Що сталося в Південній Кореї

Політична криза в Південній Кореї досягла піку 3 грудня, коли президент несподівано запровадив воєнний стан, звинувативши опозицію в “антидержавній діяльності” та підтримці Північної Кореї.

Передумовою стало протистояння навколо держбюджету: Демократична партія відмовилася схвалити урядовий проєкт, натомість запропонувавши власний скорочений варіант. Опозиція також ініціювала імпічмент державного аудитора та головного прокурора.

Запровадження воєнного стану, що надало президенту широкі повноваження щодо контролю над політичною діяльністю та ЗМІ, викликало різку критику навіть у провладній “Партії влади народу”. Її лідер Хан Дон Хун відкрито назвав це рішення “неправильним”.

Військові заблокували будівлю парламенту, не допускаючи туди опозиційних депутатів. Проте близько першої години ночі 190 з 300 парламентаріїв зуміли провести голосування та скасували воєнний стан. Тим часом тисячі протестувальників зібралися під парламентом, вимагаючи відставки президента Південної Кореї.

У відповідь шість опозиційних партій подали заяву про імпічмент Юн Сук Йоля.

Віталій Войтенко
Віталій Войтенко

Український журналіст, автор новинних та аналітичних матеріалів про політику, війну, оборону й суспільні процеси. У своїх публікаціях приділяє особливу увагу роботі державних інституцій, питанням національної безпеки, антикорупційній тематиці та подіям, що впливають на політичне й суспільне життя України.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

З переговорів прибрали "анкориджські домовленості", – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський вважає, що вимоги Москви, відомі...

Європу попередили про підготовку Росією дронових ударів з моря, – ЗМІ

Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) Сполучених Штатів попередило європейських партнерів...

Вторгнення Мі-8 до Польщі: Сікорський закликав Росію вибачитися

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сказав, що Варшаві...

"Зима для Росії буде болісною": Зеленський в ООН попередив агресора

Росія, атакуючи українську енергетику та системи теплопостачання, отримає від...

Рубіо пояснив складність досягнення “енергетичного перемир’я” між Україною та РФ

Сполучені Штати Америки (США) спробують досягнути "енергетичного перемир'я" між...

РФ за рік захопила 890 кв. км, а Україна звільнила – 800, – Зеленський

Від початку 2026 року країна-терорист Російська Федерація (РФ) окупувала...

Чи ухвалили США ліцензію на Patriot для України: що каже Держдеп

Сполучені Штати Америки (США) поки що не прийняли рішення...

Публікації

Персони

Безос Джефф

Засновник Amazon і Blue Origin

Симоненко Петро

Нардеп II-VII скликань

Експертні

Як Укр Армо Тех посилює артилерійський хребет України

Я хотів би поговорити про українську артилерію та про...

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...