Президент України Володимир Зеленський затвердив новий закон, який регулює діяльність лобістів (закон про лобізм). Цей крок є останнім у виконанні умов, висунутих Європейською Комісією, що дозволяє розпочати переговори щодо інтеграції України до Європейського Союзу.
Відповідно до інформації, вказаній у документі № 10337, зазначений закон вступить в силу через два місяці з моменту запуску Реєстру прозорості від НАЗК, але не пізніше 1 січня 2025 року.
Документ має на меті встановити:
- основні поняття, пов’язані з процесом лобіювання;
- правові рамки та відповідальність для осіб, що займаються лобіюванням;
- стратегії та методології, які використовуються для впливу;
- кодекс професійної етики для лобістів;
- заснування Реєстру прозорості, керівництво та управління яким здійснює НАЗК;
- процедуру реєстрації в Реєстрі прозорості та випадки, коли реєстрація не потрібна;
- вільний та необмежений доступ до Реєстру прозорості;
- обов’язки щодо звітності лобістів, які включені до Реєстру прозорості;
- системи нагляду за діяльністю лобістів, що передбачають перевірку дотримання законодавства у сфері лобіювання.
Лобізм в Україні: що очікує НАЗК
Олександр Новіков, який донедавна був керівником НАЗК, в інтервʼю Forbes наголошував на необхідності законодавчого врегулювання лобіювання для забезпечення його відкритості та прозорості.
На його думку, наразі Україна втрачає професіоналів, які могли б офіційно та відкрито захищати інтереси різних секторів суспільства після виборів, оскільки не існує чітко визначеного механізму лобіювання. Це стосується і бізнес-асоціацій, які не мають легітимного способу представлення своїх інтересів. Він вважає, що документ має на меті виправити цю ситуацію, встановивши ясні правила.
Однією з цілей є зміцнення потенціалу неурядових організацій та надання їм легітимних інструментів для просування власних проєктів.
Як повідомила пресслужба НАЗК, закон про лобіювання має відкрити двері для легального ринку лобістських послуг в Україні, що дозволяє прозоро та відкрито впливати на формування державної політики, одночасно забезпечуючи економічні інтереси лобістів. Так, у випадку, коли організація або об’єднання осіб прагне до прийняття нового законодавства, наприклад, у сфері сільського господарства або охорони довкілля, громадськість матиме можливість спостерігати за процесом лобіювання такого закону та оцінити його вплив на своє життя, а також визначити відповідальних за ініціативу та її реалізацію.
