Війна в Україні спричинила низку негативних наслідків як для країни, так й для всього світу. Передусім – страждають люди, про це йдеться у заяві лідерів "Великої двадцятки" за підсумками саміту, що відбувся 18-19 листопада в Ріо-де-Жанейро.
"Ми підкреслюємо людські страждання та негативні додаткові наслідки війни (в Україні – ред.) щодо глобальної продовольчої та енергетичної безпеки, ланцюжків постачань, макрофінансової стабільності, інфляції та зростання", – йдеться в підсумковій декларації.
Водночас наголошується, що лідери G20 вітають "всі відповідні та конструктивні ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий та міцний мир". У цьому контексті згадується Статут ООН, принципи та цілі якого підтримує "Велика двадцятка". Закликів дотримуватися Статуту Організації документ не містить.
На відміну від торішньої декларації, ухваленій за підсумками зустрічі в Індії, цього року не було засудження ядерних погроз Росії, пише Financial Times. Окрім цього в новому комюніке немає вимог припинити атаки на продовольчу та енергетичну інфраструктуру.
За інформацією видання, ухвалення спільної декларації відбувалося важко. Вимоги західних лідерів висловити більш жорстку позицію щодо РФ після її останньої масованої атаки зустріла шалений спротив. За словами одного з високопоставленого джерела FT, внаслідок суперечки могла б статися бійка.
Більше про G20 у Бразилії
Саміт у Ріо-де-Жанейро був представлений на найвищому рівні, окрім Росії. Замість російського диктатора Володимира Путіна на зустріч прибув міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.
Така заміна відбулася через те, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. Бразилія, як країна, що ратифікувала Римський статут, мала б заарештувати його. Бразильській владі, на відміну від монгольської, важко було б проігнорувати цю вимогу, оскільки на саміті в Ріо-де-Жанейро були присутні США та їхні союзники
Темами цьогорічної зустрічі, згідно з декларацією, були війни в Україні та Палестині. Окрім цього, обговорювалася реформа Ради безпеки ООН. Лідери G20 закликали розширити склад Радбезу, що дозволить "поліпшить представництво недостатньо представлених і непредставлених регіонів і груп".
У цьому контексті згадується Африка, Азійсько-Тихоокеанський регіон, Латинська Америка і Карибський басейн.
