Глава міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга вперше долучився до засідання Ради глав МЗС країн ЄС в онлайн-форматі.
Про це повідомила пресслужба МЗС.
Український дипломат окреслив європейським партнерам актуальну ситуацію на фронті та нагальні потреби оборонців України у військовому спорядженні.
Сибіга також звернув увагу на систематичні атаки російських військ на об’єкти життєзабезпечення та енергетичну інфраструктуру, а також нещодавні удари по портовій інфраструктурі і цивільних кораблях.
Він закликав європейських партнерів до рішучої спільної протидії таким крокам агресора.
За його словами, останні агресивні дії Росії спрямовані на руйнування портів та атаки на мирні судна. Цим окупанти прагнуть не лише підірвати економіку України напередодні холодів, а й створити загрозу світовій продовольчій безпеці.
Окрім того, очільник МЗС наголосив на критичній необхідності прискорення допомоги від ЄС для зміцнення ППО та енергетичної стійкості України перед зимовим періодом.
Сибіга повторно звернувся із закликом зняти обмеження на застосування Україною далекобійної зброї проти легітимних військових цілей на території РФ. Також він запропонував ухвалити рішення про використання протиповітряних засобів сусідніх країн для знищення російських ракет і дронів у повітряному просторі України.
Міністр також спростував інформацію деяких закордонних медіа щодо нібито готовності України йти на неприйнятні територіальні поступки агресору. Він підтвердив непохитність позиції щодо “формули миру” та принципу “Жодних рішень про Україну без України”.
Що передувало
За інформацією з дипломатичних кіл, яку оприлюднило видання Financial Times, глава МЗС Андрій Сибіга, перебуваючи на сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, вів діалог із західними партнерами щодо потенційних шляхів завершення збройного конфлікту з Росією.
Видання акцентувало на тому, що підхід Сибіги видався більш гнучким порівняно з його попередником Дмитром Кулебою.
Проте офіційна позиція українського МЗС категорично заперечує такі твердження.
У міністерстві наголошують, що під час жодної з дипломатичних зустрічей міністра не порушувалися питання про будь-які територіальні поступки, не висувалися пропозиції щодо них і навіть не було натяків на можливість таких компромісів.
