Верховна Рада погодила історичне збільшення податків: подробиці

У четвер, 10 жовтня, український парламент проголосував в цілому за законопроєкт 11416-д, що стосується історичного збільшення податків.

Як повідомляє нардеп Ярослав Железняк, документ отримав підтримку 247 депутатів (при мінімально необхідних 226 голосах – ред.) під час голосування у другому читанні.

Він також наголосив, що цей законопроєкт може призвести до безпрецедентного зростання податкових надходжень: очікується додаткових 58 мільярдів гривень у поточному році та 137 мільярдів у наступному.

Варто зазначити, що документ містить важливий виняток: військовий збір для військовослужбовців не збільшиться, а залишиться на рівні 1,5%.

Ключові моменти

Законопроєкт про зміни до Податкового кодексу України, спрямований на особливості оподаткування під час воєнного стану, містить такі основні положення:

1. Збільшення військового збору – з 1,5% до 5%.
2. Запровадження військового збору для підприємців третьої групи єдиного податку в розмірі 1% від доходу.
3. Введення фіксованого військового збору для ФОПів першої, другої та четвертої груп єдиного податку. Сума становитиме 10% від мінімальної зарплати, що дорівнює 5% від подвійного розміру мінімальної зарплати.
4. Визначення терміну дії нових правил оподаткування – до кінця року, в якому завершиться або буде скасовано воєнний стан.
5. Підвищення базової ставки податку на прибуток до 25% для небанківських фінансових установ, за винятком страхових компаній.

Невідповідність Конституції

Головне юридичне управління парламенту перед другим читанням провело аналіз законопроєкту. За результатами експертизи виявлено, що деякі положення документа суперечать Основному закону, не узгоджуються з чинним законодавством та ігнорують позицію Конституційного Суду.

Експерти звернули увагу на пропозицію застосовувати нові правила оподаткування з початку місяця або кварталу, в якому закон набуває чинності. Це порушує статтю 58 Конституції, яка забороняє зворотну дію законів у часі, за винятком випадків пом’якшення чи скасування відповідальності.

Юристи також розкритикували ідею встановлення авансових платежів з податку на прибуток для обмінних пунктів у євро. На їхню думку, це підриває конституційний статус гривні як національної валюти.

Окремо у висновку зазначено про проблеми з пропонованим механізмом авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток та військового збору. Законопроєкт передбачає, що надлишково сплачені суми не можна зарахувати в рахунок майбутніх платежів, повернути платнику чи використати для погашення інших податкових зобов’язань.

Фахівці вважають, що такий підхід порушує принцип рівності платників податків та може розглядатися як податкова дискримінація.

Повторний розгляд?

Згодом Ярослав Железняк написав, що не впевнений, що законопроєкт був прийнятий остаточно, оскільки “під час розгляду збили правку №988”.

За його словами, ця правка – фактично половина закону, вона фізично викладена на 10 сторінках.

Він також зазначив, що цілком ймовірно доведеться переголосовувати закон для приведення його до ладу.

**

Пізніше він детально описав колізію, яка виникла, наголосивши, що підписувати в такому вигляді документ не можна.