У четвер, 3 жовтня, до Києва приїхав новий генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Про це йдеться на офіційному сайті Північноатлантичного альянсу.
Це перша закордонна поїздка очільника військово-політичного блоку на новій посаді.
Як повідомляється, новий генеральний секретар НАТО вже провів переговори з президентом Володимиром Зеленським. А після зустрічі вони виступили на спільній пресконференції.
Коментар Володимира Зеленського
Зеленський зазначив, що перший візит Рютте як керівника НАТО відбувається саме в Україну.
Президент підкреслив важливість цього візиту, зазначивши, що він чітко демонструє пріоритети, зокрема де зараз відбувається захист спільних євроатлантичних цінностей. Він також додав, що Україна може покладатися на подальше особисте лідерство Марка Рютте.
Зеленський також підкреслив, що основним пріоритетом у взаємодії з Альянсом є отримання офіційного запрошення для вступу України.
"Зараз, напередодні зими, важливо реалізувати всі досягнуті домовленості щодо ППО, зокрема те, про що говорилося на саміті НАТО у Вашингтоні", — написав Зеленський.
Президент України після переговорів із генсеком Марком Рютте висловив надію, що країни Альянсу змінять свій підхід до забезпечення захисту українського неба.
Під час пресконференції очільник країни зазначив, що не вбачає суттєвої різниці між захистом повітряного простору Ізраїлю і захистом України. Зокрема, якому союзники допомагають збивати іранські ракети та дрони.
"Ми бачимо, зокрема, як на Близькому Сході вдається захищати життя людей завдяки єдності союзників. Спільне збиття іранських ракет нічим не відрізняється від збиття російських ракет", – заявив український лідер.
Рютте – новий генсек НАТО
Зазначимо, що з 1 жовтня колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте офіційно обійняв посаду генерального секретаря НАТО, змінивши на цій посаді Єнса Столтенберга.
На своїй першій пресконференції у ролі генсека Марк Рютте утримався від прогнозів щодо можливого терміну отримання Україною запрошення до вступу.
Також він зазначив, що рішення про надання країні дозволу на використання далекобійної західної зброї проти Росії мають ухвалювати країни-союзники, які передають це озброєння.
