Київ хоче повернути своїх людей, в тому числі тих, хто втік від розв’язаної Росією війни до ЄС. Однак країнам, де українці знайшли притулок, це невигідно, бо вони втрачають доволі ефективну робочу силу, повідомляє Bloomberg.
За інформацією видання, президент Володимир Зеленський намагався змусити європейських партнерів допомогти повернути в Україну чоловіків призовного віку. Про це він просив лідерів ЄС під час двосторонніх зустрічей.
Натомість – отримав відмову. Як пише Bloomberg, політики від Польщі до Угорщини заявили, що не відправлятимуть біженців назад, поки триває війна.
Відзначається, що як Україні, так і країнам ЄС потрібні робочі руки. Найбільш помітний позитивний ефект від залучення українських біженців відчули економіки Польщі та Чехії.
Після широкомасштабної російської агресії до Польщі перебралися близько 950 тисяч українців. Згідно зі звітом УВКБ ООН та аудиторської компанії Deloitte, їхній внесок у валовий внутрішній продукт країни становив від 0,7% до 1,1% минулого року.
У звіті йдеться, що прибулі вийшли на ринок праці швидше, ніж очікувалося. 80% їх доходів надходить від роботи. Тож біженці з України забезпечують себе здебільшого самі.
Видання відзначає, що у багатьох транспортних та будівельних компаніях Чехії та Польщі українці становлять близько 30% працівників.
Без українських фахівців будівельна галузь Чехії зупинилася б, сказав Томаш Проуза, голова головної лобістської групи чеської роздрібної торгівлі та індустрії гостинності. На його переконання, багато компаній його країни залежать від навичок і наполегливої праці українських біженців.
За даними Міністерства праці республіки у Чехії українські біженці заплатили майже вдвічі більше податків у першому кварталі року, ніж отримали соціальної допомоги.
Українські біженці: головне
За інформацією ООН, від початку широкомасштабного російського вторгнення з України виїхали приблизно 6 млн людей. Найбільшу кількість українських біженців прийняли Німеччина та Польща – 1,2 млн та 950 тис. людей відповідно.
Нацбанк України прогнозує, що до кінця 2024 року країну покинуть ще 400 000 людей. Вони вимушені будуть залишити свої домівки через такі труднощі, як віялові відключення електроенергії та загрози енергетичній інфраструктурі.
Наприкінці квітня цього року українські дипломатичні установи припинили надавати чоловікам призовного віку консульські послуги, за винятком оформлення документів для повернення в Україну. Як сказав глава українського МЗС Дмитро Кулеба, такий підхід має забезпечити справедливість у контексті мобілізації.
Натомість в країнах, де українці отримали притулок, поглиблюють зусилля щодо їх інтеграції.
