Міністерство закордонних справ (МЗС) Південної Кореї викликало виконувача обов’язків (в.о.)посла України Андрія Вєшкіна через скандал довкола розкриття Києвом інформації про передачу Сеулу двох полонених солдатів Корейської Народно-Демократичної Республіки (КНДР).
Про це повідомляє південнокорейське агентство Yonhap.
Як зазначає видання із посиланням на МЗС Південної Кореї, позицію Сеула українському дипломату передав перший заступник міністра закордонних справ Пак Юн Джу.
Корейську сторону також обурило те, що Київ заперечує існування самої домовленості щодо конфіденційності. Це підриває довіру між країнами та шкодить двостороннім відносинам.
Південна Корея, своєю чергою, вимагає від України офіційних пояснень й вибачень. Вєшкін заявив, що передасть позицію Сеула до Києва.
Зокрема у Сеулі пояснюють, що інформацію про полонених не мали розголошувати задля їхньої безпеки та відповідно до міжнародного права й гуманітарних норм.
Натомість українська сторона заперечує, що така домовленість існувала. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що жодної угоди про нерозголошення не було. Зокрема приховувати інформацію про подальшу долю полонених було б неправильно.
Що передувало
Про передачу двох полонених військових КНДР президент Володимир Зеленський повідомив 23 вересня під час виступу на Генеральній Асамблеї Організації Обʼєднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку.
Українські воїни захопили їх у полон на Курщині ще у січні 2025-го. За словами президента, один із солдатів, зрозумівши, що його візьмуть у полон, намагався вчинити самогубство.
Вже наступного дня, 24 вересня, президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні конфіденційності. За його словами, Київ та Сеул заздалегідь домовилися не розголошувати деталі передачі через можливі ризики для полонених.
Варто додати й те, що ще у грудні 2025 року полонені у своїх листах заявили, що хочуть переїхати до Південної Кореї.
Згідно з конституцією Республіки Корея, жителів КНДР вважають громадянами країни. У звʼязку з чим Сеул має прийняти їх у разі відповідного бажання. Водночас південнокорейська влада раніше не підтверджувала прибуття військових, пояснюючи це ризиками для самих полонених та їхніх родичів, які залишаються у Північній Кореї.
