Російські атаки на українські друкарні, видавництва та книжкові склади цього літа набули масштабів, за яких ідеться вже не про втрати окремих компаній. Знищуються мільйони готових книжок, обладнання та логістична інфраструктура, а видавцям доводиться шукати кошти, щоб повторно надрукувати вже видані наклади.
За літо 2026 року російські війська здійснили 21 атаку на видавництва та місця зберігання книжок. За озвученими представниками держави даними, було знищено понад 10 млн примірників, а сукупні збитки перевищили 1,2 млрд гривень.
Мільйони знищених книжок
Однією з найбільших втрат став російський удар по логістичному центру RNK-Ranok у Харкові 1 серпня. На складі зберігалися мільйони примірників різних видавництв і видавничих брендів. За першими оцінками Українського інституту книги, внаслідок атаки було втрачено майже 8 млн книжок — близько 28,8 тис. найменувань.
Але удар по "Ранку" не був одиничним випадком. У липні видавництво BookChef повідомило про втрату близько 800 тис. книжок після російської атаки на склад логістичного партнера. "Книголав" після іншої атаки втратив майже 250 тис. примірників.
Значних втрат зазнало і поліграфічне виробництво. "Конві Груп" повідомляла про знищення близько 600 тис. книжок, серед яких приблизно 250 тис. шкільних підручників.
Під удари потрапляла продукція "Ранку", "Грамоти", "Лабораторії", ArtBooks, BookChef, "Апріорі", "Урбіно" та інших видавництв.
Масштаб літніх втрат співставний майже з третиною всього накладу книжок, випущеного в Україні протягом 2025 року.
Як видавництва намагаються відновитися
Однією з найбільш очевидних форм підтримки залишається купівля книжок безпосередньо у постраждалих видавництв. Після атак компанії самі закликали читачів підтримувати їх замовленнями. З’явилися й інші механізми.
Наприклад, видавництво "Ще одну сторінку" запропонувало читачам сертифікати, які можна буде використати для придбання книжок пізніше. Таким способом видавництво акумулює кошти для друку підготовлених та нових видань.
До підтримки галузі долучилася й "Укрзалізниця". У серпні компанія запропонувала пасажирам замовляти книжки постраждалих від російських атак видавництв разом із залізничними квитками.
Механізми різні, але їх об’єднує одна мета — повернути гроші у видавничий цикл, щоб після фізичного знищення книжок їх можна було надрукувати знову.
Окрема програма — для книжок військових і ветеранів
Ще один механізм з’явився у вересні. Українська оборонна компанія Укр Армо Тех запустила програму "4.5.0° за Фаренгейтом", спрямовану на відновлення накладів книжок військовослужбовців та ветеранів, які були знищені або пошкоджені внаслідок російських атак.
Назва програми поєднує військовий і літературний контексти. "4.5.0" у військовій комунікації означає "все добре, все спокійно". "Фаренгейт" відсилає до роману-антиутопії Рея Бредбері "451° за Фаренгейтом", де спалення книжок стає способом знищення знань, пам’яті та здатності суспільства мислити.
На першу хвилю програми компанія виділяє 1 млн гривень. На відміну від загальної підтримки видавничого ринку, ця ініціатива має вузький критерій: автором або одним зі співавторів книжки повинен бути чинний військовослужбовець чи ветеран Сил оборони України.
Заявки на першу хвилю приймають до 12:00 17 вересня 2026 року. Подаватися можуть українські видавництва та інші юридичні особи, які мають право видавати книжкову продукцію.
На відновлення однієї книжки можна отримати до 100 тис. гривень. Якщо повторний друк коштує більше, різницю видавництво покриває самостійно або за рахунок співфінансування.
Чому оборонна компанія підтримує книжки
Укр Армо Тех – це українська оборонна компанія повного інженерно-виробничого циклу, заснована у 2022 році. Компанія займається розробкою та серійним виробництвом продукції для сектору безпеки й оборони. Серед основних напрямів — броньовані автомобілі, наземні роботизовані комплекси та боєприпаси.
"4.5.0° за Фаренгейтом" є окремою суспільною ініціативою компанії, однак її зв’язок із військовою тематикою зберігається через критерії програми: фінансування спрямоване саме на відновлення книжок чинних військовослужбовців і ветеранів.
У цьому випадку йдеться не лише про матеріальне відновлення тиражів. Військові та ветерани поступово стають окремою частиною сучасного українського авторського середовища, а їхні тексти — одним зі способів фіксації досвіду війни.
