Олександр Васильович Аліксійчук – український підприємець, громадський діяч, народний депутат України ІХ скликання.
Місце народження, освіта
Народився 6 березня 1981 року в селі Буща Рівненської області.
Здобував вищу освіту у Національному університеті водного господарства та природокористування (НУВГП) у місті Рівне за спеціальністю “Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання”. Зокрема навчався за спеціальністю “Економіка підприємства” в Інституті післядипломної освіти НУВГП.
Крім того, закінчив Національну академію державного управління при президентові України за фахом “Парламентаризм у публічному управлінні”.
Кар’єра
З 2003 до 2004-го Аліксійчук був плиточником-лицювальником у приватному підприємстві (ПП) “Домобудівний комбінат”. Після цього до 2010 року був директором і власником товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ТоргБуд-Сервіс”.
У 2010-2011 роках очолював посаду комерційного директора ТОВ “Будтех-Плюс”, а з 2011 по 2017-й – комерційного директора ТОВ “Будтех-пром”. Після цього очолив останню компанію та зареєструвався як фізична особа-підприємець (ФОП).
З 2016 року також очолив ТОВ “Інтер-Тракс” й ТОВ “БК “Інтер-Буд”.
У 2017-му Аліксійчук претендував на посаду заступника начальника Управління житлово-комунального господарства виконкому Рівненської міської ради.
Підтримував партію “Самопоміч” та у 2017 році, як пишуть ЗМІ, проводив від її імені святкові заходи у Рівному. У 2017-2018 роках також робив невеликі внески на рахунки партії.
На президентських виборах 2019 року був довіреною особою кандидата Андрія Садового у територіальному виборчому окрузі (ТВО) №154 на Рівненщині.
Політична діяльність
Того ж року його обрали народним депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга народу” як безпартійного. Став членом однойменної фракції та Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування.
У 2020-му Аліксійчук підписав постанову про звільнення Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ.
Наприкінці 2022-го підтримав законопроєкт №5655 про містобудівну реформу, який критикували через посилення ролі забудовників і зменшення впливу громад.
22 липня 2025 року проголосував за законопроєкт №12414, який підпорядковував роботу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) генеральному прокурору та обмежував незалежність антикорупційних органів.