Міністерств національно оборони Польщі працює над введенням “передвоєнного стану” в країні. Це дозволить готувати війська, інфраструктуру й логістику ще до офіційного оголошення воєнного стану.
Про це, як повідомляє Defence24.pl, розповів радник міністра національної оборони Мацей Самсонович.
Новий правовий режим повинен усунути прогалину між роботою країни в мирних умовах й офіційним запровадженням воєнного стану. Це дозволить заздалегідь розпочати процедури, необхідні для переміщення військ, підготовки інфраструктури, а також приймання сил союзників.
За словами Самсоновича, Міністерство національної оборони вже працює над відповідним проєктом, який має назву “стан повної готовності держави до війни”. Проєкт поки проходить внутрішнє опрацювання. Подробиці ж оприлюднять вже після завершення всіх погоджень.
Водночас Міністерство оборони готує законопроєкт, який стосується важливих інвестицій у сфері оборони, військової мобільності та перекидання військ. Документ вже перебуває на “просунутій стадії”.
Одним із завдань в країні є впорядкування повноважень під час переміщення військових підрозділів. У разі посилення загрози Збройні сили повинні мати більше можливостей для регулювання руху військових колон й координації перевезень ще до початку бойових дій.
Ведення передвоєнного стану дозволило б органам влади, Збройним силам та стратегічним об’єктам завчасно перейти до повної готовності. Підготовлені норми також регулюватимуть реалізацію оборонних інвестицій. Йдеться про розвиток доріг, залізничної мережі, портів, аеропортів, паливних баз, трубопроводів і перевантажувальних пунктів, які потрібні для приймання військ НАТО та забезпечення їхньої безпеки.
“Ми не можемо чекати півтора року, а за стандартною процедурою – два чи три роки, щоб щось побудувати”, – додав радник міністра національної оборони.
Загроза війни Росії та НАТО
Загроза прямого зіткнення Росії та НАТО посилилася після початку повномасштабної війни проти України. В Альянсі Росію називають довгостроковою загрозою безпеці, зважаючи на нарощування її військового виробництва, ядерні погрози, кібератаки, диверсії та інші ворожі дії.
НАТО ж у відповідь зміцнює східний фланг, збільшує військову присутність і готується до можливих кризових сценаріїв. Водночас прямий напад Росії на одну з країн Альянсу може запустити механізм колективної оборони: згідно зі статтею 5, напад на одного члена блоку розглядається як напад на всіх.
За словами голови Генштабу Збройних сил Чехії Карела Ржегка, більшість воєначальників НАТО вввжають, що Росія може спробувати вдатись до агресії проти Альянсу вже до 2029 року.
