Російський диктатор Володимир Путін виступив на передвиборчому з’їзді партії “Єдина Росія”. Очільник Кремля виголосив низку заяв про ситуацію на фронті. Головною метою промови стала спроба переконати внутрішню аудиторію та міжнародну спільноту в неминучості воєнної перемоги Москви.
Диктатор назвав теперішній період доленосним і нестабільним для країни-агресорки. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що риторика Путіна має чітке політичне підґрунтя. Твердження про нібито відступ українських військ уздовж усієї лінії зіткнення слугують інструментом тиску. Таким способом Кремль намагається змусити Україну та західних партнерів піти на капітуляційні умови РФ. Водночас демонстративна впевненість звучить на тлі реальних складнощів РФ у війні.
Що сказав Путін у своїй промові
У промові Путін знову повернувся до війни проти Україна. Він заявив, що “київський режим” нібито відступає по всій лінії фронту та переходить до “терористичних методів”. Російський лідер повторив тезу про “непереможність” російської армії та заявив, що Росія має достатньо сил і ресурсів для досягнення своїх військових цілей. Він також підкреслив, що стратегічні завдання Кремль не змінює, навіть попри коригування окремих планів.
Путін назвав учасників бойових дій “справжньою елітою”, яка має продовжити службу державі вже у цивільному житті. Таким чином він намагався підкреслити зв’язок фронту з внутрішньою політикою.
Окремий блок виступу Володимир Путін присвятив Заходу. Він заявив, що країни Заходу нібито не можуть перемогти Росію на полі бою, тому намагаються розхитати політичну ситуацію всередині країни. Також він звинуватив Захід у “ігноруванні” українських ударів по цивільній інфраструктурі та паралельному посиленні санкцій. Путін подав це як доказ “несправедливого тиску” на Росію.
Фактично він повторив стандартну кремлівську тезу, у якій будь-які дії України та її партнерів подають як частину “війни проти Росії”.
Паливна криза в Росії та атаки на НПЗ
Глава РФ уперше публічно визнав наявність серйозних проблем із забезпеченням автомобільним пальним на внутрішньому ринку. Під час спеціальної наради він підтвердив дефіцит бензину певних марок і виникнення значних черг на автозаправних станціях. Ситуація зачепила як пересічних власників авто, так і представників комерційного сектору.
Головною причиною паливного колапсу стали регулярні та успішні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах і нафтобазах у різних регіонах Росії. За інформацією міжнародних аналітичних агенцій, через пошкодження інфраструктури країна-агресорка втратила близько чверті обсягів виробництва бензину. Загальні показники нафтопереробки впали до критичного мінімуму за останні два десятиліття.
Для стабілізації ринку російський уряд запровадив повну заборону на експорт бензину та авіаційного гасу. Наразі посадовці розглядають можливість обмеження експорту дизельного пального та субсидування імпорту. Криза змусила окупаційну владу Криму та керівництво ще 15 російських регіонів ввести ліміти на продаж пального, закриваючи вільний доступ до АЗС для цивільних осіб.
Спроби стабілізації після ударів ЗСУ по російських НПЗ
Попри заяви про нібито некритичний характер пошкоджень промислової інфраструктури, Володимир Путін оголосив про термінову потребу посилення оборони об’єктів паливно-енергетичного комплексу. Російське керівництво вимагає негайного та суттєвого нарощування виробництва зенітно-ракетних комплексів та інших засобів протиповітряної оборони.
Глава Кремля наголосив на необхідності реорганізації та покращення взаємодії між усіма структурами, які відповідають за відбиття повітряних атак. Основним завданням цивільних та військових відомств визначили прискорення ремонтних робіт на понівечених підприємствах і мінімізацію економічних збитків.
Щодо ситуації в окупованому Криму, то російська влада заявляє про наявність паливних резервів лише на кілька днів. Російські урядовці планують збільшити обсяги постачання пального на півострів за допомогою сухопутних і морських маршрутів, визнаючи вразливість логістики перед далекобійними ударами Збройних сил України.
