У Білорусі стартували мобілізаційні навчання, під час яких військові комісаріати почали викликати військовозобов’язаних для уточнення облікових даних. Навчання проходять у Гродненській області на тлі посилення дискусій про роль Мінська у війні Росії проти України та взаємних заяв Києва, Москви й білоруського керівництва.
У Міністерстві оборони Білорусі заявляють, що заходи мають плановий характер. Водночас західні медіа повідомляють про посилення тиску Кремля на Мінськ із метою розширення участі Білорусі у військових діях та гібридних операціях проти країн НАТО.
Мобілізаційні навчання у Гродненській області
За інформацією білоруського Міноборони, мобілізаційні навчання проходять за участю військових комісарів Гродненської області. Одним із центрів заходів став Ошмянський район, де з 20 червня військкомат розпочав виклик громадян, які перебувають на військовому обліку.
Працівники військкоматів перевіряють актуальність особистих даних, уточнюють інформацію про місце проживання, сімейний стан та інші відомості, необхідні для ведення військового обліку. За потреби вони вносять зміни до відповідних документів.
Білоруська влада планує охопити перевіркою близько двох тисяч мешканців району. Навчання проводять поетапно, а завершити їх мають до 2 липня.
У Міноборони Білорусі наголошують, що виклики громадян не означають мобілізацію, а є частиною підготовчих заходів у межах планових навчань.
Роль Білорусі у військових планах Росії
Останніми місяцями увага до Білорусі з боку України та західних партнерів суттєво зросла. За даними американського видання The Wall Street Journal, Кремль від початку 2026 року намагається розширити військову роль Мінська у війні проти України.
Співрозмовники газети серед європейських та американських чиновників стверджують, що Москва розглядає білоруську територію як додатковий інструмент тиску на Київ. Йдеться, зокрема, про можливість запуску безпілотників по українських цілях, створення загроз уздовж північного кордону України та змушення українського командування перекидати частину сил із зон активних бойових дій.
Крім того, російська влада нібито обговорює використання Білорусі для проведення гібридних операцій поблизу кордонів НАТО. Такі дії можуть стати способом перевірки реакції Альянсу та створення додаткових труднощів для західної підтримки України.
Експерти неодноразово звертали увагу, що ключовим важелем впливу Москви на Мінськ залишається економічна залежність Білорусі від Росії. Кремль продовжує використовувати фінансову підтримку, кредити та субсидії для зміцнення власних позицій у відносинах із союзником.
Заяви Зеленського про загрози з території Білорусі
Президент України Володимир Зеленський протягом останнього тижня кілька разів публічно звертався до теми безпеки на українсько-білоруському кордоні.
Глава держави заявив, що на території Білорусі розміщене обладнання, яке російські військові використовують для коригування ударів по Україні. За його словами, уздовж прикордонних районів працює техніка та ретранслятори, які допомагають російським силам здійснювати атаки.
Президент закликав Олександра Лукашенка демонтувати це обладнання та прибрати його від українського кордону. Зеленський також наголосив, що через такі дії продовжують гинути українські цивільні.
Окремо український лідер звинуватив Білорусь у постачанні нафтопродуктів для потреб російської армії. На його думку, Мінськ має можливість обмежити таку підтримку, якщо ухвалить відповідне політичне рішення.
Ще одним предметом суперечки стала атака на автобус із білоруськими дітьми у Брянській області Росії. Зеленський назвав інцидент російською провокацією та заявив, що Москва може використовувати подібні випадки для втягування білоруського суспільства у війну.
Реакція Кремля на слова президента України
На заяви українського президента оперативно відреагували в Москві. Речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що Володимир Путін та Олександр Лукашенко планують обговорити ситуацію під час найближчих контактів.
Представник Кремля назвав слова Зеленського “агресивною загрозою” та звинуватив українського президента у втручанні у внутрішні справи Білорусі. Також Пєсков заявив про нібито посягання на білоруський суверенітет.
Водночас він підтвердив підготовку нових переговорів між Путіним і Лукашенком, під час яких сторони мають обговорити як українські заяви, так і ширше коло питань двосторонньої співпраці.
Позиція Лукашенка щодо можливого вступу у війну
Сам Олександр Лукашенко поки не відповів безпосередньо на останні заяви Зеленського. Однак раніше білоруський лідер заявляв, що не планує відкривати новий фронт проти України.
Він стверджував, що Білорусь залишається вразливою у військовому плані та може зазнати значних втрат у разі прямого конфлікту з Україною. За його словами, українські військові добре знають розташування критично важливих об’єктів на білоруській території.
Лукашенко також заявляв, що українська сторона нібито визначила сотні потенційних цілей у Білорусі на випадок вступу країни у війну. При цьому він запевнив, що білоруське керівництво не зацікавлене в ескалації та не бачить вигоди у прямому військовому протистоянні з Україною.
Попри такі заяви, саме територія Білорусі у лютому 2022 року стала одним із плацдармів для початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Відтоді російські війська та безпілотники регулярно використовують білоруський напрямок для забезпечення військових операцій проти України.
