Національний банк вимагає відсторонення гендиректора “Укрпошти” Ігоря Смілянського, а президент США Дональд Трамп заявив про скасування морської блокади Ірану після домовленостей щодо ядерних інспекцій.
Ці та інші головні політичні новини 23 червня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
НБУ вимагає звільнення Смілянського
Національний банк України визнав генерального директора “Укрпошти” Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності для керівника надавача фінансових платіжних послуг. Регулятор зобов’язав компанію відсторонити його від виконання обов’язків.
Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ. Підставою стали результати наглядових перевірок “Укрпошти” за 2023–2026 роки, у межах яких регулятор фіксував системні порушення у сфері платіжних послуг, фінмоніторингу, а також недоліки в управлінні ризиками та внутрішньому контролі. У НБУ зазначили, що до компанії неодноразово застосовували штрафи та письмові застереження.
За висновками регулятора, керівник не має достатнього рівня знань законодавства та досвіду його застосування для належного управління “Укрпоштою” як надавачем фінансових платіжних послуг. Держкомпанія має протягом п’яти робочих днів відсторонити Смілянського, а протягом двох місяців — призначити нового керівника.
Ігор Смілянський заявив, що оскаржуватиме рішення НБУ в судах. Він назвав його спробою “зведення особистих рахунків” і пов’язав ситуацію з нібито наміром регулятора заблокувати створення поштового банку. За словами керівника “Укрпошти”, компанія працює стабільно, має понад 2 млрд грн власного капіталу та прибуток, а його юридична команда готує подальші дії для захисту репутації.
Генпрокурор Угорщини піде у відставку після справи щодо Ощадбанку
Національний прокурор Угорщини Петер Полт найближчим часом може залишити посаду. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, припустивши, що відставка може бути пов’язана зі скандалом навколо затримання в країні інкасаторів українського Ощадбанку, повідомляє HVG.
За словами Мадяра, для звільнення Полта не знадобляться додаткові процедури чи рішення, оскільки очільник прокуратури нібито сам подасть у відставку. Відповідаючи на запитання журналістів про можливий зв’язок цього кроку зі справою Ощадбанку, глава уряду заявив, що “це може бути пов’язано”. Раніше, 17 червня, він доручив провести внутрішнє розслідування в податковій і митній службах, Центрі боротьби з тероризмом та інших державних структурах через обставини цієї справи.
Йдеться про інцидент 6 березня 2026 року, коли угорська влада затримала в Будапешті два інкасаторські автомобілі Ощадбанку та сімох громадян України, які перевозили матеріальні цінності транзитом через територію країни. За даними української сторони, в автомобілях перебували $40 млн, €35 млн та 9 кг золота. Пізніше угорські органи заявили про підозру у відмиванні коштів, тоді як Україна звинуватила Будапешт у незаконному затриманні співробітників банку та майна.
Уже ввечері того ж дня затримані інкасатори повернулися до України, однак вилучені кошти та золото залишилися під арештом в Угорщині. Згодом Будапешт повернув інкасаторські автомобілі, а в травні скасував рішення про депортацію працівників Ощадбанку. Справу продовжують розслідувати як українські, так і угорські правоохоронні органи.
Травень став найсмертоноснішим місяцем для цивільних в Україні з 2022 року — ООН
Помічник генерального секретаря ООН з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохаммед Халед Хіарі заявив, що кількість жертв серед цивільного населення України внаслідок російських повітряних атак у травні 2026 року стала найвищою за останні чотири роки. Про це він повідомив під час екстреного засідання Ради Безпеки ООН, передає Укрінформ.
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, у травні загинули щонайменше 274 цивільні особи, ще 1763 дістали поранення. За словами Хіарі, це найвищий місячний показник загиблих і поранених з квітня 2022 року.
Представник ООН також повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії підтверджено загибель 16 126 цивільних осіб, серед яких 796 дітей. Поранення отримали 46 590 людей, у тому числі 2835 дітей. Водночас реальна кількість жертв, за оцінкою організації, може бути значно більшою.
Хіарі закликав сторони до негайної деескалації та активізації дипломатичних зусиль для досягнення безумовного припинення вогню і встановлення справедливого та тривалого миру. Екстрене засідання Ради Безпеки ООН було скликане на прохання України після масованого російського удару в ніч на 15 червня, внаслідок якого, зокрема, зазнала пошкоджень Києво-Печерська лавра.
Сеул домагається передачі солдатів КНДР, які потрапили в український полон
30 червня в Сеулі міністри закордонних справ України та Південної Кореї проведуть переговори, під час яких обговорять питання північнокорейських військовополонених, захоплених українськими силами під час бойових дій проти російської армії. Про це повідомляє Reuters із посиланням на Міністерство закордонних справ Південної Кореї.
У відомстві заявили, що Сеул готовий прийняти всіх військовослужбовців КНДР, які воювали на боці Росії та висловлять бажання переїхати до Південної Кореї. Також там наголосили, що виступають проти будь-якої репатріації північнокорейських полонених до Росії чи КНДР всупереч їхній волі.
Раніше представник південнокорейського МЗС Лі Чже Вон пояснював, що Конституція Південної Кореї розглядає весь Корейський півострів як територію держави, а його мешканців — як своїх громадян. У грудні 2025 року двоє військових КНДР, які потрапили в український полон, направили лист із проханням дозволити їм переїхати до Південної Кореї.
Українські військові взяли в полон двох північнокорейських солдатів у Курській області Росії в січні 2025 року. Згодом стало відомо, що один із них мав підроблений військовий квиток, оформлений на ім’я реального жителя російської республіки Тива.
Трамп каже, що зняв морську блокаду Ірану
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон відмовиться від військово-морської блокади Ірану після того, як Тегеран погодився на проведення ядерних інспекцій найвищого рівня без будь-яких попередніх умов. Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social.
За словами Трампа, Іран дав згоду на довгостроковий контроль своєї ядерної програми, що має забезпечити, як він висловився, “ядерну чесність”. Американський лідер наголосив, що без такої згоди подальші переговори між сторонами були б неможливими.
У зв’язку з цим США вирішили залишити відкритою Ормузьку протоку та скасувати запроваджену раніше військово-морську блокаду. Водночас Трамп зазначив, що американські кораблі залишаються на своїх позиціях і можуть швидко відновити блокувальні заходи у разі потреби, хоча наразі такий сценарій він вважає малоймовірним.
Напередодні Сполучені Штати видали тимчасову генеральну ліцензію строком на 60 днів, яка дозволяє виробництво, постачання та продаж іранської нафти. Раніше, 17 червня, США та Іран дистанційно підписали меморандум про припинення війни та відкриття Ормузької протоки. Він має стати основою для підготовки остаточної мирної угоди.
