Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціює конфіскацію майна у віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, Міністерство оборони реагує на скандали з мобілізацією, а країни G7 готують нову оборонну стратегію.
Ці та інші головні політичні новини 17 червня 2026 року – в підбірці видання “Політаналіз”.
Чому САП вимагає конфіскувати майно міністра Кулеби?
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулася до ВАКС із позовом про визнання необґрунтованими активів віцепрем’єра та міністра розвитку громад Олексія Кулеби. Йдеться про майно загальною вартістю майже 5 мільйонів гривень, яке оформлене на третіх осіб.
За даними слідства, у 2021 році, перебуваючи на посаді в КМДА, чиновник через свою сестру уклав договори на купівлю квартири та паркомісця в Києві. Пізніше, у 2023 році, вже як заступник голови Офісу президента, він залучив свого водія для завершення реєстрації цієї нерухомості.
НАБУ та САП провели детальний аналіз офіційних доходів родини міністра. Перевірка показала, що ні сам Олексій Кулеба, ні його близькі родичі не мали законних коштів для придбання цих об’єктів. Наразі прокурори вимагають стягнути активи номінальної власниці в дохід держави.
Навіщо Міноборони запускає масштабні перевірки ТЦК?
Міністерство оборони України офіційно оголосило про початок комплексних перевірок усіх територіальних центрів комплектування (ТЦК). Приводом для цього стала серія гучних публічних скандалів, пов’язаних із застосуванням сили під час заходів мобілізації.
У профільному відомстві наголосили, що будь-яке насильство є категорично неприпустимим у правовій державі. Головна мета інспекцій — виявити системні порушення прав громадян, оцінити професійну придатність керівного складу та зупинити практику "жорсткої" мобілізації на вулицях.
До перевірок залучать представників військової служби правопорядку та правозахисників. У разі підтвердження фактів перевищення службових повноважень, військкомів обіцяють не просто звільняти, а притягати до кримінальної відповідальності з передачею справ до ДБР.
Далекобійні ракети для України: що вирішили країни G7
Країни "Великої сімки" (G7) за підсумками саміту ухвалили стратегічне рішення надати ліцензії, які дозволять випускати в Україні не лише системи ППО, а й далекобійну зброю.
Проєкт передбачає об’єднання технологічних потужностей провідних західних оборонних компаній. Нові ракетні системи розроблятимуться з урахуванням досвіду поточної війни, зокрема з підвищеним захистом від засобів РЕБ та збільшеною дальністю ураження цілей у глибокому тилу ворога.
Аналітики зазначають, що такий перехід до спільного виробництва є сигналом для Кремля про довгострокову підтримку Києва. Захід чітко дає зрозуміти, що готовий забезпечувати ЗСУ високотехнологічною зброєю не лише зі старих складів, а й через запуск нових конвеєрів.
Яка найпопулярніша партія Німеччини прямо зараз?
В інфопросторі Німеччини зафіксовано серйозний політичний зсув, який може змінити курс європейської політики. За даними свіжих соціологічних опитувань, ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН) збільшила відрив від опозиційного блоку ХДС/ХСС.
Наразі рейтинг правопопулістів досяг рекордних 29%, тоді як союзу під керівництвом Фрідріха Мерца довіряють лише 20% виборців.
На третьому місці “Зелені” з 14%, на четвертому – друга партія керівної коаліції СДПН з 12% та “Ліві”. “Вільних демократів” підтримують 5%, лівих популістів BSW – 4%, що нижче прохідного бар’єра.
Така динаміка викликає серйозне занепокоєння серед європейських союзників України. АдН відома своєю скептичною позицією щодо антиросійських санкцій та військової допомоги Києву, що створює ризики для майбутньої стабільності коаліції в ЄС.
Що вимагає Мадяр від Генеральної прокуратури Угорщини?
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив негайно провести внутрішнє розслідування у силових та податкових відомствах країни. Справа стосується скандального затримання українських інкасаторів "Ощадбанку" та вилучення цінностей на мільйони доларів, яке відбулося у березні 2026 року.
Новий поштовх справі дало гучне журналістське розслідування. У ньому стверджується, що спецоперація "Український золотий конвой" була особистою помстою колишнього угорського лідера Віктора Орбана за перебої з постачанням нафти трубопроводом "Дружба". Генеральна прокуратура Угорщини причетність Орбана відкидає, але перевірку фактів продовжує.
Нагадаємо, що під час інциденту угорські силовики заблокували два автомобілі "Ощадбанку", у яких везли 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та 9 кілограмів золота. МЗС України тоді звинуватило Будапешт у захопленні заручників через жорстке поводження з інкасаторами. Цінності банку повернули лише після зміни влади в Угорщині.
