Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. У публічному просторі документ отримав неофіційну назву “податок на OLX”. За відповідне рішення проголосував 241 народний депутат, повідомляє BBC Україна.
Ухвалення закону відбулося після кількох місяців гострих дискусій. Частина парламентаріїв раніше відмовлялася підтримувати документ через побоювання, що нові правила можуть зачепити звичайних громадян, які продають особисті, вже вживані речі через інтернет.
Попри критику, закон вважають одним із важливих елементів виконання міжнародних зобов’язань України. Зокрема, його ухвалення пов’язували з подальшим фінансуванням державного бюджету з боку Міжнародного валютного фонду. Тепер документ має підписати президент.
Податок з цифрових платформ: як працюватиме механізм
Закон змінює підхід до оподаткування доходів, отриманих через маркетплейси та онлайн-сервіси. Йдеться про торговельні майданчики та платформи для замовлення послуг, серед яких OLX, Rozetka, Prom, Kabanchik, Uber та інші.
Після набуття законом чинності саме платформи виконуватимуть функцію податкових агентів. Вони автоматично утримуватимуть податки з доходів продавців або виконавців послуг та передаватимуть інформацію до Державної податкової служби.
Фактично держава отримає механізм контролю за доходами, які раніше часто залишалися поза податковим обліком.
За оцінками експертів, ще до початку повномасштабної війни в Україні налічувався майже мільйон людей, які працювали через цифрові платформи без офіційної реєстрації підприємницької діяльності. Частина з них займалася доставкою, перевезеннями, дрібною торгівлею або виконанням різних замовлень через онлайн-сервіси.
Закон також запроваджує механізм впливу на цифрові платформи, які відмовляться виконувати нові вимоги. Документ передбачає можливість блокування сайтів та мобільних застосунків як українських, так і іноземних сервісів, якщо вони не передаватимуть необхідні дані податковим органам або не виконуватимуть функції податкового агента.
Скільки податку сплачуватимуть продавці в інтернеті
Закон встановлює єдину ставку у розмірі 10% від доходу, отриманого через цифрові платформи. До цієї суми входять 5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.
Платформи самостійно розраховуватимуть суму платежу, утримуватимуть її під час проведення операції та звітуватимуть перед податковими органами.
Такий механізм має спростити адміністрування податків і водночас зменшити можливості для приховування доходів.
Податок на OLX: винятки для продажу особистих речей
Саме цей аспект став головним предметом суперечок під час підготовки документа до другого читання. У початкових версіях законопроєкту оподаткування могло поширитися фактично на всіх користувачів маркетплейсів. Критики документа наголошували, що під податкове навантаження можуть потрапити люди, які просто продають непотрібні речі.
Опоненти закону стверджували, що держава ризикує створити додатковий фінансовий тиск на громадян із невисокими доходами. Представники опозиції наголошували, що багато українців продають особисті речі через інтернет не для отримання прибутку, а для покриття повсякденних витрат.
У фінальній редакції законодавці врахували ці зауваження. Якщо громадянин продає власні вживані речі та не веде систематичну комерційну діяльність, податок почнуть застосовувати лише після перевищення одного з двох критеріїв: продаж товарів на суму понад 2000 євро на рік або здійснення понад 30 операцій протягом року.
Робота ФОП через маркетплейси
Для фізичних осіб-підприємців нові правила практично нічого не змінять. Підприємці й надалі сплачуватимуть податки за чинною системою оподаткування. Маркетплейси не утримуватимуть із них додаткові 10%, оскільки ФОП уже самостійно виконують свої податкові зобов’язання.
Саме тому експерти не прогнозують автоматичного зростання цін на товари, які продають офіційно зареєстровані підприємці.
Водночас нові витрати можуть врахувати у своїй ціновій політиці продавці та виконавці послуг, які раніше працювали без сплати податків. У такому випадку частину податкового навантаження вони можуть перекласти на кінцевих споживачів.
Що кажуть самі цифрові платформи
В OLX попереджали, що частина користувачів може перейти до продажів через соціальні мережі або особисті домовленості, щоб уникнути податкового контролю. На їхню думку, такий сценарій підвищив би ризики шахрайства та знизив рівень захисту покупців.
Однак після внесення винятків для продавців особистих речей рівень критики знизився.
На відміну від торговельних майданчиків, великі платформи у сфері перевезень і доставки загалом підтримали законодавчі зміни. Uklon, Bolt, Uber та Glovo не виступали проти запровадження нових правил, хоча пропонували окремі корективи. Представники компаній наголошували на необхідності прозорого регулювання доходів та наближення українського законодавства до європейських норм.
Підтримку законопроєкту також декларували, зі слів народного депутата України Ярослава Железнякя, бізнес-асоціації.
Коли закон набуде чинності
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що новий механізм може приносити державному бюджету близько 20 млрд грн щороку.
Економісти вважають головною метою закону не підвищення податкових ставок, а легалізацію доходів тих учасників ринку, які фактично здійснювали підприємницьку діяльність без виконання податкових зобов’язань.
Водночас нові правила не запрацюють одразу. До кінця 2026 року триватиме технічна підготовка маркетплейсів та інших цифрових платформ до нової системи звітності. У цей період податки з користувачів не утримуватимуть.
Якщо президент підпише закон, цифрові платформи почнуть автоматично стягувати податок із 1 січня 2027 року. Саме з цього моменту новий механізм оподаткування онлайн-продажів та послуг почне діяти в повному обсязі.
