Україна може втратити пріоритет в питанні вступу до Європейського союзу через появу нових кандидатів, які більш економічно розвинуті.
Про це повідомляє Politico.
Для чинних членів ЄС привабливішим виглядає приєднання економічно сильніших країн, ніж розширення за рахунок держав зі Сходу, які потребують більшої фінансової підтримки.
З 2004 року всі 13 країн, які вступили до Євросоюзу, отримують більше коштів із бюджету, ніж сплачують. Ймовірно, така ж ситуація буде й з країнами зі списку кандидатів, серед яких Україна, Молдова, Албанія, Сербія та Чорногорія.
Фінансовий фактор ускладнює й переговори – країнам-членам ЄС важче погодитися на розширення, оскільки в такому разі вони отримуватимуть меншу частку коштів із загального бюджету.
Крім цього, настороженість викликає і питання дотримання цими країнами базових принципів ЄС в майбутньому.
Один із дипломатів, який бере участь у переговорах стосовно розширення блоку, пояснив, що країни Європейського союзу не хочуть повторення ситуації, подібної до Угорщини чи Словаччини.
“Ми не знаємо, що станеться в цих нових країнах через 10 – 15 років. І тоді ми можемо опинитися в ситуації, коли нам доведеться мати справу з ще одним Орбаном (Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, – ред.)”, – додав він.
Окремо варто нагадати, що лише нещодавно єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос відкинула думку про те, що Україна зможе стати членом ЄС до 2027 року. Раніше ж президент Володимир Зеленський допускав євроінтеграцію вже протягом поточного року.
Потенційні “заможні” кандидати
Для економічно сильніших країн з усталеними демократичними інститутами, таких як Ісландія та Норвегія, перешкод для вступу практично не буде. Обидві країни входять до числа найбагатших у світі за показником валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення.
Один із чиновників ЄС зазначив, що ці країни вже приблизно на 80% готові до інтеграції, якщо йдеться про впровадження законодавства Євросоюзу. Також додав, що у разі їхнього бажання процес вступу міг би пройти дуже швидко.
Норвегія подала заявку на вступ до ЄС ще у 1992 році. Втім, вже через два роки відмовилася від членства після референдуму. Водночас настрої поступово змінюються – хоча більшість населення досі проти, за останні півтора року підтримка ідеї вступу зростає.
Ісландія звернулася із заявкою у 2009-му на тлі фінансової кризи. Втім, вже у 2013-му переговори призупинили через суперечки щодо рибальської політики та зміну економічної ситуації. Через два роки країна офіційно відкликала свою заявку.
Серед потенційних кандидатів також згадують й Канаду. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро та президент Фінляндії Александр Стубб висловлювали думку, що країна могла б розглянути можливість приєднання до ЄС. Згодом прем’єр-міністр Канади Марк Карні відкинув таку ідею, попри те, що Оттава поступово зближується з Європою – зокрема, у сфері торгівлі та інших напрямках.
