Куба приводить свої збройні сили у підвищену готовність через ризик можливого військового конфлікту зі Сполученими Штатами. Водночас у Гавані заявляють, що сподіваються уникнути ескалації.
Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Куби Карлос Фернандес де Коссіо в інтерв’ю NBC News.
Міжнародна напруга
За словами дипломата, кубинські військові перебувають у стані готовності та враховують сценарій можливої агресії.
Він зазначив, що влада країни не вбачає прямих підстав для війни, однак не ігнорує загальне погіршення безпекової ситуації у світі.
Напруженість між Гаваною та Вашингтоном посилилася після військової операції США у Венесуелі, внаслідок якої було затримано президента країни Ніколаса Мадуро. Куба традиційно підтримувала тісні політичні зв’язки з венесуельським керівництвом.
Після цього президент США Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо допустили можливість аналогічних дій щодо Куби. Зокрема, Рубіо заявляв, що на місці кубинської влади варто було б “турбуватися”.
У відповідь Фернандес де Коссіо наголосив, що Куба є суверенною державою і не розглядає зовнішній тиск як підставу для зміни політики.
Енергетична ситуація
Додатковим фактором напруги стала енергетична криза на острові. У січні Дональд Трамп підписав указ про запровадження мит проти країн, які постачають нафту Кубі.
У Гавані заявляють, що це рішення призвело до суттєвого скорочення поставок пального. Як наслідок, у країні почастішали перебої з електропостачанням. Останнім часом жителі Куби стикаються з регулярними відключеннями електроенергії, а 22 березня в країні стався вже третій масштабний блекаут за місяць.
Кубинська сторона пов’язує дефіцит пального саме з діями США, які, за її словами, стримують потенційних постачальників.
Переговорний процес
Попри загострення риторики, сторони ведуть переговори з метою уникнення конфлікту. Президент Куби Мігель Діас-Канель підтвердив наявність діалогу. Водночас у Гавані наголошують, що питання політичної системи та зміни влади не можуть бути предметом обговорення.
Фернандес де Коссіо підкреслив, що жодна суверенна держава не погоджується на переговори щодо внутрішньої структури уряду.
Раніше Дональд Трамп заявляв, що Куба може “впасти” і що її керівництво прагне домовленостей із США. Він також висловлював готовність взяти країну під контроль.
Контекст
На початку 2026 року адміністрація Дональда Трампа провела військову операцію у Венесуелі під назвою “Абсолютна рішучість”, у результаті якої було затримано Ніколаса Мадуро. Цей сценарій розглядається як модель для ширших військових кампаній США.
Згодом США разом з Ізраїлем розпочали масштабну операцію проти Ірану, спрямовану на знищення військової інфраструктури та послаблення режиму. На відміну від подій у Венесуелі, ця кампанія набула затяжного характеру.
Іран у відповідь завдав ударів по американських військових базах у країнах Перської затоки, зокрема в Катарі, де розташована авіабаза Аль-Удейд. У Досі повідомляли про вибухи та падіння уламків ракет. Влада Катару закликала населення дотримуватися заходів безпеки та заявила про право на відповідь, назвавши удари порушенням суверенітету.
Іран також здійснив ракетні атаки по Ізраїлю та по об’єктах США в Об’єднаних Арабських Еміратах, Йорданії та Бахрейні.
Водночас іранська влада заявила, що ключове керівництво країни, включно з верховним лідером Алі Хаменеї та президентом Масудом Пезешкіаном, не постраждало внаслідок ударів і продовжує виконувати свої функції. Разом із тим підтверджено загибель частини високопосадовців і військових, без уточнення деталей.
