На тлі пошуку урядами світу альтернативних джерел енергопостачання Китай запропонував Тайваню енергетичну безпеку в обмін на “возз’єднання”.
Про це повідомляє Reuters.
Речник управління у справах Тайваню Китаю Чень Біньхуа заявив журналістам, що, за його словами, “мирне возз’єднання” з Китайською Народною Республікою нібито гарантуватиме Тайваню кращу енергетичну та ресурсну безпеку завдяки підтримці “сильної батьківщини”.
“Ми готові забезпечити співвітчизникам з Тайваню стабільну та надійну енергетичну та ресурсну безпеку, щоб вони могли жити краще”, – додав він.
Уряд Тайваню наразі ще не коментував “пропозицію” Китаю. Втім, як заявляв президент Лай Чін-де під час засідання керівної Демократичної прогресивної партії, Тайбей вже забезпечив постачання енергоносіїв на поточний і наступний місяці. Зокрема, з червня острів планує наростити імпорт газу з США.
“Тайвань дотримується стратегічного підходу до імпорту енергоносіїв, що базується на диверсифікації та використанні різних джерел”, – додав він.
За інформацією Reuters, Китай вже давно пропонує Тайваню модель автономії за принципом “одна країна, дві системи” в разі переходу під контроль Пекіна. У жовтні агентство “Сіньхуа” оприлюднило перелік так званих переваг “возз’єднання”. Серед них, наприклад, економічна підтримка. Водночас управління Тайванем має здійснюватися “патріотами”.
Зазіхання Китаю на Тайвань
Нагадаємо, Китай розглядає Тайвань не як окрему державу, а як “відколоту провінцію”. При цьому Тайбей фактично існує як самостійна країна: має власну владу, армію, економіку і проводить незалежну політику. Натомість Пекін регулярно проводить військові маневри біля острова, порушує його повітряний простір і намагається ізолювати.
Тим часом згідно зі звітом Пентагону, Китай суттєво наростив свій ядерний потенціал і паралельно готується до можливого силового сценарію щодо Тайваню.
Водночас деякі експерти вважають більш імовірним роком вторгнення 2027-й – до сторіччя Народно-визвольної армії Китаю та завершення масштабної модернізації флоту. Втім, аналітики наголошують, що Пекін вже має достатній рівень військової готовності, а війни рідко відкладають до моменту “остаточної готовності”.
