У Росії завершили досудове слідство та направили до суду кримінальну справу проти народної депутатки України та лідерки фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко. Її заочно обвинувачують у поширенні так званих "фейків" про дії російської армії.
Про це йдеться у повідомленні Генпрокуратури РФ.
Обвинувачення щодо подій у Бучі та Ірпені
За версією російського слідства, українська політикиня оприлюднила у соціальних мережах допис із нібито "завідомо неправдивою інформацією" про причетність Збройних сил РФ до вбивств мирного населення у Бучі та Ірпені.
У Генпрокуратурі РФ заявляють, що такі дії Тимошенко були вмотивовані "політичною та ідеологічною ненавистю" до російських військовослужбовців.
Яку статтю інкримінують
Тимошенко заочно інкримінують пункти "в" і "д" частини 2 статті 207.3 Кримінального кодексу РФ — публічне поширення завідомо неправдивих відомостей про Збройні сили РФ.
Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 3 до 5 млн рублів або позбавлення волі строком від 5 до 10 років.
Хто розглядає справу
У Генпрокуратурі РФ повідомили, що матеріали кримінального провадження скерували до Басманного районного суду для розгляду по суті. Дату початку судового розгляду російська сторона не уточнює.
Також у російському відомстві нагадали, що у липні 2024 року МВС Російської Федерації оголосило Тимошенко в міжнародний розшук, а у грудні 2025 року російський суд заочно обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Справи проти Тимошенко в Україні
В Україні Юлія Тимошенко фігурує у кримінальному провадженні НАБУ та САП. За версією слідства, вона могла пропонувати або надавати хабарі народним депутатам за голосування щодо окремих законопроєктів.
Політикиня називає ці звинувачення політично вмотивованими та відкидає свою провину. 16 січня суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави понад 33,3 млн грн, а 23 січня стало відомо, що необхідну суму за неї внесли.
Раніше лідерка “Батьківщини” та її політична команда публічно критикували діяльність НАБУ та САП. Зокрема, Тимошенко голосувала за рішення, які передбачали обмеження незалежності цих органів. Загалом тоді документ підтримали 263 народні депутати, серед яких щонайменше 17 осіб є або були фігурантами розслідувань НАБУ. До цього переліку входив, зокрема, народний депутат від “Батьківщини” Михайло Волинець.
Наприкінці липня Юлія Тимошенко також була серед небагатьох парламентаріїв, які відмовилися підтримати закон про відновлення розширених повноважень антикорупційних органів. Під час виступу з трибуни Верховної Ради вона говорила про “зовнішнє управління” та інші тези, що раніше неодноразово використовувалися у російській пропаганді. Її позицію публічно підтримав колега по фракції Сергій Власенко.
