Федеральний суд Німеччини вперше публічно висловив позицію щодо можливої причетності України до вибухів на газопроводах “Північний потік”.
Про це повідомляє Der Spiegel.
У постанові від 10 грудня 2025 року, оприлюдненій цього тижня, йдеться, що диверсія “з високою ймовірністю” була здійснена “за дорученням іноземної держави”. З контексту рішення випливає, що мається на увазі Україна.
Справа Кузнєцова
Висновки суду прозвучали під час розгляду скарги на тримання під вартою Сергія Кузнєцова — колишнього військовослужбовця українського підрозділу спеціального призначення. Його затримали торік в Італії та екстрадували до Німеччини на запит Берліна.
Федеральна прокуратура ФРН інкримінує Кузнєцову антиконституційний саботаж, організацію вибуху із застосуванням вибухових речовин та умисне знищення інфраструктурних об’єктів.
Захист наполягав на так званому функціональному імунітеті, вказуючи, що дії підозрюваного нібито були частиною оборонної війни України проти російської агресії, а газогони — легітимною військовою ціллю через їхнє значення для фінансування РФ.
Однак суд у Карлсруе ці доводи відхилив. Судді зазначили, що газопроводи призначені передусім для цивільного енергопостачання і не можуть вважатися законною військовою ціллю. Крім того, операцію кваліфікували як розвідувально-диверсійну, а дії Кузнєцова — такими, що не підпадають під статус комбатанта. Окремо суд наголосив на посяганні на суверенітет Німеччини, оскільки трубопроводи виходять на її територію та мають значення для енергобезпеки країни.
Ця постанова має статус орієнтуючого рішення, що фактично формує правову рамку для подальших слухань. Очікується, що Вищий земельний суд Гамбурга, який може розглядати справу по суті, керуватиметься цією позицією. Наразі Кузнєцов залишається під вартою.
Підрив “Північних потоків”: що відомо
Газопроводи Nord Stream були підірвані 26 вересня 2022 року в Балтійському морі поблизу Данії та Швеції. Вибухи зафіксували сейсмологічні станції й супутники, після чого експлуатацію газогонів зупинили.
Правоохоронні органи скандинавських країн підтвердили диверсійний характер інциденту, однак тривалий час не називали відповідальних. Наприкінці серпня німецькі медіа повідомляли про ордери на арешт семи підозрюваних у цій справі. Слідство вважає, що всі вони є громадянами України.
Сергій Кузнєцов заперечує свою причетність до підривів і заявляє, що під час вибухів перебував в Україні. 19 листопада Касаційний суд Італії відхилив його апеляцію та підтвердив рішення про екстрадицію до Німеччини.
