Верховна Рада готується розглянути в другому читанні законопроєкт про перейменування копійки на шаг. Активним лобістом цієї ініціативи став очільник Нацбанку Андрій Пишний: лише в Києві НБУ завуальовано просував таку ідею на екранах у метро та на виставці в Українському домі.
Звідки походить назва "шаг" та коли він може замінити копійку – розповідає "Політаналіз".
Законопроєкт про перейменування копійки
Вперше про плани перейменувати українську розмінну монету на шаги Нацбанк заговорив у вересні 2024 року. А ініціаторами відповідного законопроєкту 14093 щодо "відрадянщення" назви монети були зокрема спікер Ради Руслан Стефанчук, а також його заступники Олександр Корнієнко та Олена Кондратюк.
15 грудня 2025-го законопроєкт розглядав фінансовий комітет парламенту. Документ представляли Стефанчук та Пишний. Останній пояснював, що заміна монет не потребуватиме додаткових витрат та зауважив, що близько 3 чи 4 років монети номіналом 50 копійок залишатимуться в обігу. Гривневі монети й надалі карбуватимуться згідно з планом, а монети з номіналом, меншим за 50 шагів, вже не випускатимуть.
Законопроєкт підтримала й наукова спільнота: Інститут історії України, Інститут мовознавства імені Олександра Потебні та Український інститут національної пам’яті. Там пояснювали, що шаг повинен відновити власну ідентичність українських монет, враховуючи їх давню історію.
Проти змін виступила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Там заявили, що перейменування копійок на шаги на практиці потребуватиме додаткових зусиль з боку фінансових компаній, а також спровокує необхідність у переоформленні емітентами цінних паперів глобальних сертифікатів, а також свідоцтв про випуски цінних паперів.
“Вважаємо, що у період воєнного стану запропоновані законопроєктом законодавчі зміни не є першочерговими та нагальними, а також відвертатимуть зусилля та ресурси учасників ринку…. Такі законодавчі пропозиції не мають економічного обґрунтування та доцільності, а є лише відволіканням ресурсів держави від потреб безпеки та захисту держави від країни-агресора”, – заявили у Нацкомісії.
Окремо обговорювалося й питання доцільності такого кроку в умовах, коли протягом останніх кількох років НБУ вивів із обігу копійки майже всіх номіналів.
В коментарі “Бізнес Цензору” в НБУ пояснили, що карбування монет номіналом 50 копійок заплановане й на 2026 рік. Як зазначили в Нацбанку, в разі ухвалення законопроєкту про перейменування замість копійок почнуть випускати 50 шагів. Монети матимуть інший ескіз, але обладнання, масогабаритні характеристики й колір залишаються тими сами, у зв’язку з чим цей “перехід” не потребуватиме жодних додаткових витрат.
Ухвалення законопроєкту в другому читанні планували 27 грудня. Однак того дня засідання Ради тривало близько пів години. А через наявність поправок голосування за проєкт відклали до 13 січня 2026-го, писав нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.
Що таке шаг
Згідно з тлумачним словником, раніше “шаг” в Україні був дрібною монетою вартістю пів копійки. Існують різні припущення щодо походження цього слова. Одна з них пов’язана з іменником “сяг” (ймовірна давньоруська одиниця вимірювання) та з дієсловом “сягати” (вживали в мові давнього Києва).
Як пояснив мовознавець Остап Українець у коментарі “УП.Життя”, “шаг” належить до спільнослов’янської лексики, де у різних мовах реалізується один спільний корінь у якому чергуються приголосні “х”, “ш”, “с”.
Філолог Віктор Дяченко розповів, що шагами раніше міряли земельні ділянки. Через це могла з’явитись фінансова прив’язка: у шагах оцінювали вартість землі або оплату праці на ній, а саму плату відповідно почали називати “шагом”.
Іншу версію походження розповів дослідник Владислав Беспалько. За його словами, “шаг” може мати іранське коріння й походити від назви монети “шагін”, що з фарсі перекладається як “царський”. Монету в обіг на півдні України та в Молдові свого часу запровадили турки, але пізніше її витіснив потрійний гріш з Речі Посполитої.
Шаг і копійка: в чому різниця
“Шаг” та “копійка” мають абсолютно не пов’язані історії. Останню, з царем та списом, почали карбувати в Московії в 1595 році. Спочатку її називали “копейная деньга”, але зрештою назва скоротилась до “копейки”.
“Шаг” був українською назвою польської монети номіналом 3 гроша, яку почали карбувати з 1528 року. Відповідний номінал був зручним для розрахунків і добре вписувався у тодішню систему лічби.
Через кілька десятків років тригрошовик почали карбувати й на литовській території.
Шаги залишалися в обігу понад сотню років. Але в 18 столітті монети почали траплялися в обігу все рідше.
Питання створення власної грошової системи виникло після проголошення Української Народної Республіки в 1917 році. Саме тоді історик та голова Української Центральної Ради УНР Михайло Грушевський запропонував визначити “шаг” найменшою розмінною одиницею.
Спочатку розглядали ідею карбувати металеві монети за зразком масивного царського рубля, але діяч наполягав на меншому та більш зручному розмірі. Однак через війну та нестачу ресурсів випуск металевих монет так і не вдалося реалізувати. Тож УНР вирішила запровадити поштові марки, які з 1918 року отримали статус розмінних грошей.
Друкували їх у Києві, а в обіг випустили номінали 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. Над оформленням працювали відомі художники: Антон Середа створив ескізи для 10 і 20 шагів, а Георгій Нарбут – для решти номіналів.
Попри короткий період використання, марки часто ставали мішенню для підробок. Найчастіше фальсифікували номінали 40 і 50 шагів.
Після здобуття незалежності України від СРСР обговорювалася ідея повернення історичних назв, зокрема використання шага як розмінної одиниці гривні. Ба більше, ця назва мала символізувати розрив із радянським минулим.
Втім, під час грошової реформи 1996 року для монет залишили назву "копійка". Це пояснювалось тим, що копійка була більш звичною для людей. Тож в умовах економічної кризи та гіперінфляції держава зосередилася на стабільності, а не на символічних кроках.