У Сеулі розповіли, як війна в Україні врятувала Південну Корею

Поділитися:

Солдати КНДР. Фото: Getty Images
Солдати КНДР. Фото: Getty Images

Південна Корея, ймовірно, уникнула військового конфлікту з КНДР минулого року.

Таку думку висловив депутат парламенту Кім Бьон Чжу, якого цитує CNN.

Він припускає, що Пхеньян не мав достатньо сил для відповіді на провокації Сеула через відправлення північнокорейських солдатів на допомогу Росії у 2024 році.

Провокації Сеула як виправдання воєнного стану

Прокурори Південної Кореї оприлюднили листування колишніх чиновників, причетних до операцій із запуску дронів над Пхеньяном. За даними слідства, це робилося за дорученням тодішнього президента Юн Сок Йоля, щоб спровокувати реакцію КНДР на створення підстав для запровадження воєнного стану.

У записах, знайдених у телефоні екскомандувача контррозвідки Міноборони Південної Кореї Єо Ін Хьона, фігурували плани щодо “нестабільної ситуації” та намір “змусити Північну Корею відповісти”.

Цілями для дронів були столиця Пхеньян, дві ядерні установки та дачі Кім Чен Ина. Також серед локацій фігурували священне для КНДР місце народження Кім Чен Іра — Самджійон, та туристична зона Вонсан.

Чому КНДР не відповіла силою

Депутат Кім Бьон Чжу висловив здивування, що Пхеньян не наважився на військову відповідь. На його думку, КНДР обмежилася лише погрозами, бо мала труднощі “утримувати два фронти” через відправлення військ до РФ.

“Озираючись назад, можна сказати, що це була справжня удача для Південної Кореї. Якби Північна Корея відповіла військовими діями, ситуація могла перерости в локальний конфлікт”, — наголосив південнокорейський депутат.

Передумови воєнного стану у Південній Кореї

Колишній президент Юн Сок Йоль оголосив про введення воєнного стану 3 грудня 2024 року. Він звинуватив опозицію в “антидержавній діяльності” та підтримці КНДР. Рішення шокувало навіть його власну партію.

Запровадження воєнного стану дало б президенту жорсткий контроль над ЗМІ та політичною діяльністю. Проте 190 із 300 депутатів Національної асамблеї того ж дня скасували воєнний стан. Це відбулося на тлі протестів тисяч громадян.

Шість опозиційних партій ініціювали імпічмент Юн Сок Йоля. Експрезидента заарештували на початку липня після того, як суд скасував його попередній арешт у березні.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Удари ЗСУ по Криму: окупанти запровадили режим надзвичайного стану

Підконтрольна Кремлю влада тимчасово окупованого Криму запровадила режим надзвичайного...

Прапор України на Кінбурнській косі: подробиці ситуації на стратегічній ділянці

Український прапор знову з’явився над Кінбурнською косою — стратегічною...

Прапор над Кінбурнською косою та дрони Magura: головне за 25 червня 2026 року

Українські військові повідомили про підняття прапора над Кінбурнською косою...

Стратегія виснаження: як Україна б’є по тилу Росії

Україна змінює підхід до ведення війни та дедалі активніше...

Справа полку “Скеля”: рік сигналів про катування без покарання винних

Скандал навколо 425-го окремого штурмового полку "Скеля" набирає обертів....

Повернення моряків та зупинка НПЗ у РФ: головне за 24 червня 2026 року

Чотирьох українських моряків із контейнеровоза Epaminondas, затриманих у квітні...

На тлі заяв Зеленського: Білорусь розпочала мобілізаційні навчання

У Білорусі стартували мобілізаційні навчання, під час яких військові...

Публікації

Персони

Арно Бернар

Президент Louis Vuitton Moët Hennessy

Балога Андрій

Міський голова Мукачева

Потураєв Микита

Нардеп IX скликання

Експертні

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...

Нафта, зброя, хаос: як конфлікт Ізраїлю та Ірану перекроїть війну в Україні?

Гаряча фаза війни між Ізраїлем та Іраном, котра спалахнула...