Леся Українка
Письменниця Леся Українка. Архівне фото

Леся Українка

Дата оновлення:

Поділитися:

Леся Українка (справжнє імʼя – Лариса Петрівна Косач) – поетеса, письменниця, перекладачка.  

Місце народження, освіта

Народилася 13 лютого (за григоріанським календарем – 25 лютого) 1871 року в місті Новоград-Волинський (нині – Звягель, Житомирська область). 

Батько письменниці – Петро Антонович Косач – походив зі шляхетного роду, був поміщиком, займався громадською діяльністю й меценатством. Мати – Ольга Петрівна Косач – родом із дрібнопомісних дворян Полтавщини, увійшла в українську літературу під псевдонімом Олена Пчілка.

Освіту Леся Українка здобувала вдома з приватними вчителями.

У 1881 році в неї діагностували туберкульоз. Попри недугу, дівчина займалася самоосвітою, вивчаючи різні мови.

Восени 1883-го їй зробили складну операцію на лівій руці, під час якої видалили кістки, уражені захворюванням.

Кар’єра

У 1884 році, коли Ларисі Косач було тринадцять, вона вперше надрукувала власні поезії, підписавши їх псевдонімом Українка. Цей псевдонім вона запозичила у свого дядька Михайла Драгоманова – письменника, історика і громадського діяча, який часто підписував свої твори як Українець.

У 14 років Леся Українка написала першу поему ("Русалка") й переклала "Вечори на хуторі біля Диканьки" Миколи Гоголя.

Протягом 1888-1889 років відвідувала лекції в Київському університеті та брала участь у діяльності літературного гуртка української молоді “Плеяда”.

У 1891-му відбулася її перша поїздка за кордон, де вона познайомилася з Іваном Франком та іншими відомими письменниками й культурними діячами Галичини.

Завдяки підтримці Франка, у 1893 році у Львові вийшла друком її перша поетична збірка “На крилах пісень”.

У 1894-1895 роках письменниця жила в Болгарії у свого дядька Драгоманова, де займалася впорядкуванням його великої бібліотеки.

Також у 1890-х роках вона стала співзасновницею групи “Українська соціал-демократія”.

На початку 1907-го Лесю Українку та її сестру Ольгу без жодної формальної причини арештували і протримали в камері протягом ночі.

Влітку того ж року, після одруження, оселилась у Криму, де її чоловік отримав посаду у суді. 

Стан здоров’я Українки дедалі погіршувався, і лікарі радили їй вирушити на лікування до Єгипту. Проте кошти, які вона зібрала на поїздку, в 1908 році вирішила спрямувати на організацію етнографічної експедиції. Під час подорожі були записані мелодії українських народних дум та пісень. 

У січні 1909-го в Києві відбулася постановка драми Лесі Українки “Блакитна троянда”. Кошти від вистави передали на спорудження пам’ятника Тарасу Шевченку.

Упродовж останніх років життя, з 1910 по 1913 роки, Леся Українка перебувала в Єгипті та на Кавказі для лікування. Попри це, вона продовжувала працювати: збирала фольклор, редагувала власні драматичні твори та готувала їх до друку.

У 1912-му діячка стала першою жінкою, якій надали почесне звання академіка в Галицькому науковому середовищі.

28 квітня 1913-го поетеса востаннє відвідала Київ, де в літературно-мистецькій спілці “Родина” відбувся вечір, присвячений її творчості. У травні вона повернулася до Кутаїсі. Коли стан письменниці значно погіршився, до Грузії також приїхали мати та одна з сестер. Для них вона продиктувала задум своєї останньої, так і не написаної драми “На берегах Александрії”.

Леся Українка: цікаві факти

  • Леся Українка протягом життя видала три збірки поезій: “На крилах пісень” (1893), “Думи і мрії” (1899) та “Відгуки” (1902). Загалом після себе письменниця залишила неабиякий великий літературний спадок: 12 поем, 22 прозові твори, 22 драматичні твори, понад 270 віршів, 33 незавершені роботи, близько 900 листів, а також публіцистичні статті й численні переклади класиків світової літератури.
  • Опанувала понад 10 мов, серед яких французька, німецька, італійська, англійська, польська, болгарська, латинська і грецька.
  • Поетеса підтримувала український національно-визвольний і жіночий рухи.
  • У 26 років у Ялті познайомилася з білоруським журналістом Сергієм Мержинським, який, так само як і вона, хворів на туберкульоз. Письменниця доглядала за ним до самої його смерті. Ці переживання стали основою для поеми “Одержима”.
  • Поетеса перебувала під таємним наглядом поліції, підтримувала зв’язки з людьми, які були на засланні, а цензура неодноразово забороняла її твори. Багато робіт вона видавала за кордоном – у Берліні, Дрездені, Празі та Відні.
  • На честь Лесі Українки названо астероїд “2616 Леся”.
  • У період діяльності письменниці українська література тяжіла до сільської тематики, й через це стикалася з обмеженим словниковим запасом під час передачі складніших образів та ідей. Це, своєю чергою, стало поштовхом до модернізації мови: саме Леся Українка придумала, наприклад, слово “промінь”.
  • Вислів “Contra spem spero!” (“Без надії сподіваюсь!”) з однойменного вірша став творчим кредо поетеси, символом віри у боротьбу й закликом долати перешкоди на життєвому шляху.

Смерть

Померла 19 липня (1 серпня) 1913 року у грузинському селищі Сурамі. Похована на Байковому кладовищі в Києві.

Сімʼя 

Була одружена з юристом та фольклористом Климентом Квіткою. 

Останні новини

Лавров заявив, що Росія більше не вірить Заходу: що обурило Кремль

Глава МЗС Росії Сергій Лавров звинуватив західних лідерів у...

Просування РФ зменшилось, але до перелому далеко, – Сирський

Російські окупаційні війська поступово втрачають перевагу на полі бою,...

Ліцензії на Patriot: Зеленський розкрив деталі діалогу з США

Україна має виконати кропітку «технічну роботу», щоб конвертувати політичні...

Верховний суд залишив у силі санкції РНБО проти Порошенка

Народний депутат, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко програв справу...

ЄС може найближчим часом затвердити 21-й пакет санкцій проти Росії, – “ЄП”

Європейський союз (ЄС) може затвердити новий, 21-й пакет санкцій...

Україна та Польща повернулись до діалогу щодо МіГ-29, – Косіняк-Камиш

Київ та Варшава продовжують перемовини стосовно передачі Україні винищувачів...

У червні в Україні загинуло найбільше цивільних за час війни, – ООН

Протягом червня 2026 року в Україні загинули щонайменше 265...

Публікації

Персони

Стус Василь

Поет, перекладач, правозахисник

Малюк Василь

Колишній голова Служби безпеки України

Експертні

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...

Нафта, зброя, хаос: як конфлікт Ізраїлю та Ірану перекроїть війну в Україні?

Гаряча фаза війни між Ізраїлем та Іраном, котра спалахнула...