Ідея залучити військових з Європи, як миротворчий контингент в Україні, викликає недовіру й обережність серед населення європейських держав.
Про це пише The Wall Street Journal.
Франція та Велика Британія раніше висунули ініціативу сформувати так звані "сили стримування".
Чимало громадян негативно ставляться до будь-якого розміщення військових підрозділів, що може поставити їх під загрозу. Найбільш відчутно ця позиція простежується у країнах Східної Європи. Вони прагнуть зосередити сили на захисті власних рубежів, а також в Італії та Німеччині, де значну роль відіграє історичний тягар Другої світової війни.
Детальніше про позицію країн
Згідно з опитуванням, проведеним в Німеччині минулого тижня, 56% опитаних висловилися проти участі країни. Глава МЗС Йоганн Вадефуль зауважив, що Бундесвер уже залучений до формування бригади в Литві й може не мати достатніх ресурсів для нової операції.
У Франції, яка є однією з головних прихильниць миротворчої операції, рівень підтримки залежить від підписання остаточного мирного договору, а не просто від оголошеного припинення вогню. 67% французів готові підтримати відправку військ у разі досягнення мирної угоди між Києвом і Москвою. Тоді як без такої угоди 68% опитаних висловлюються проти.
У Великій Британії уряд Кіра Стармера підкреслює, що залучення британських військ можливе лише за наявності чітких гарантій підтримки від США. Опитування показують, що більшість громадян підтримує миротворчі операції, проте не бажає безпосередньої конфронтації з Росією.
Польща також позначила “червону лінію” для відправки військ в Україну. Варшава стверджує, що її війська можуть спровокувати ескалацію конфлікту, який може поширитися на її територію.
Попри суспільне занепокоєння, декілька країн — зокрема Нідерланди, Данія та Естонія — оголосили про готовність направити свої війська.
Спочатку план миротворчої операції передбачав залучення 30 тисяч солдатів, проте зараз масштаби стали більш обережними. Франція та Велика Британія планують виділити від 6 до 10 тисяч військових, зосереджуючись на морській та повітряній підтримці, а також на навчанні українських сил.
Ініціативу активно критикують європейські популісти. Зокрема, віцепрем’єр Італії Маттео Сальвіні різко розкритикував президента Франції, закликавши Макрона самому відправитися до України, якщо він прагне війни.
Гарантії безпеки для України
18 серпня під час зустрічі за участі Дональда Трампа, Володимира Зеленського та кількох європейських лідерів головною темою обговорення стали гарантії безпеки для України.
Премʼєрка Італії Джорджія Мелоні зазначила, що переговори почнуться з розгляду гарантій на кшталт тих, що передбачені статтею 5 Статуту НАТО.
За даними Bloomberg, близько десяти держав готові направити свої військові контингенти в Україну як елемент безпекових гарантій у рамках майбутньої мирної угоди. Серед них – Велика Британія та Франція, які планують відправити сотні солдатів, розміщуючи їх у безпечнішій зоні, якомога далі від лінії фронту.
20 серпня Дональд Трамп заявив, що США можуть надати Україні авіаційну підтримку у разі укладення потенційної мирної угоди з Росією.
