Від початку 2025 року робота Конституційного Суду України була паралізована. Цю проблему вдалося розв’язати лише кілька тижнів тому, коли президент Володимир Зеленський призначив нового суддю КСУ за своєю квотою. Нині в КСУ накопичилося багато питань, результати розгляду яких вплинуть на долю України.
Які виклики постали перед Конституційним Судом – у матеріалі видання "Політаналіз".
Чому КСУ не працював
З 27 січня у КСУ не було мінімально необхідного кворуму для ухвалення рішень: того дня закінчився 9-річний строк повноважень одразу трьох суддів. Відтоді у складі суду залишились лише 11 осіб, тоді як для кворуму потрібно щонайменше 12 із 18. Із семи вакантних посад троє суддів мають бути призначені президентом, двоє – парламентом, й ще стільки ж – з’їздом українських суддів.
Однією з вимог Європейського Союзу для надання Україні статусу кандидата на вступ була зміна процедури призначення суддів КСУ. Після цього розпочалось реформування, яке передбачало перехід від непрозорого політичного добору до конкурсного, в якому вирішальну роль відіграють саме міжнародні експерти.
27 червня Зеленський затвердив Олександра Водяннікова суддею КСУ. Останній має багаторічний досвід у сфері права, а також працював у міжнародних організаціях. Зокрема відомо, що він обіймав посади у Міністерстві юстиції України, був координатором проєктів ОБСЄ, консультантом у рамках одного з проєктів Світового банку.
Попри призначення Водяннікова, у складі КСУ залишаються шість вакантних місць:
- два крісла не зайняті через те, що попередні кандидати не відповідали вимогам щодо високих моральних якостей;
- чотири – через парламент та Офіс президента, які досі не заповнили квоти.
Яку роль виконує КСУ
КСУ є своєрідною надбудовою над трьома гілками влади та виконує роль арбітра між парламентом, президентом, судовою системою й Конституцією.
До основних завдань Конституційного Суду належать:
- ухвалення рішень щодо того, чи відповідають нормативно-правові акти Конституції – як у цілому, так і окремі їхні положення;
- надання висновків про відповідність проєктів змін до Конституції її чинним нормам;
- перевірка, чи не суперечать закону міжнародні угоди, які подаються на розгляд до парламенту;
- контроль за дотриманням процедури усунення президента з посади через імпічмент.
Як КСУ ухвалює рішення
Конституційний Суд України самостійно не ініціює розгляд справ. Підставою може бути конституційне подання, яке підписали щонайменше 45 народних депутатів, а також звернення чи конституційна скарга.
Перед початком розгляду КСУ проводить попередню перевірку подання: з’ясовує, чи зібрано необхідну кількість підписів та чи правильно оформлено документи. Іноді трапляється, що подання складено з юридичними помилками – у таких випадках Конституційний Суд відхиляє його. Окремі подання можуть бути об’єднані в одну справу, а з уже відкритого провадження іноді виділяють окремі положення для самостійного розгляду.
Згідно з вимогами, Конституційний Суд має розглядати подання протягом 2 місяців з моменту відкриття провадження, а якщо справа є особливо важливою – протягом місяця. Але, ці строки часто не дотримуються, оскільки законодавством не передбачено жодної відповідальності за їх порушення.
Рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосувала більшість із присутніх суддів. Якщо кілька суддів не з’являються на засідання, через відсутність кворуму суд не має права розглядати відкриті справи.
У разі, якщо КСУ визнає, що певний закон, його окрема стаття чи інша правова норма не відповідає Конституції – така норма автоматично втрачає чинність. Прикладом можна згадати ситуацію із законом про незаконне збагачення. Тоді після рішення КСУ всі кримінальні провадження, які були відкриті чи вже передані до суду щодо високопосадовців, довелося закрити.
Виклики для КСУ
Попри те, що КСУ нарешті повертається до розгляду справ, справжні виклики для органу лише попереду. Як пише "Українська правда", в КСУ теоретично можуть з’явитися подання щодо:
- допустимості проведення виборів в умовах воєнного стану;
- правового статусу мобілізації;
- угоди зі США чи іншими країнами щодо спільного використання природних ресурсів.
Вибори під час війни
Попри те, що внесення змін до Конституції під час дії воєнного стану заборонено, Основний закон не містить прямої заборони на проведення виборів у цей період. Водночас є практичні обставини, які ставлять під сумнів можливість забезпечити реальне, рівне та вільне волевиявлення:
- обмежені умови для передвиборчої агітації;
- труднощі з організацією голосування;
- відсутність повноцінного виборчого реєстру для внутрішньо переміщених осіб.
Окрім цього, окупація частини України та постійні загрози безпеці створюють ризики, які можуть поставити під сумнів демократичність і легітимність самого виборчого процесу.
Загалом проведення виборів без належної підготовки та за відсутності стійкого миру може призвести до дестабілізації в суспільстві. Втім, якщо політична або безпекова ситуація все ж таки змусить державу розпочати процес, КСУ доведеться надати правову оцінку щодо того, чи можливе проведення виборів за таких умов і, якщо так, то яких саме правових гарантій та обмежень потрібно дотримуватися для збереження легітимності процесу.
Питання мобілізації
Ще однією чутливою сферою є правове регулювання мобілізації. Від початку повномасштабної війни законодавство змінювалося як у частині визначення категорій громадян, які підлягають призову, так і щодо підстав для відстрочки або порядку проходження військово-лікарської комісії. Усе це створює нестійкий баланс між потребами національної безпеки та захистом прав громадян.
Угода щодо корисних копалин між США та Україною
Конституційний Суд може оцінити й угоду між Україною та Штатами щодо спільного використання природних ресурсів. Попри економічну вигоду та підтримку з боку міжнародних партнерів, у майбутньому ця домовленість може стати об’єктом оскарження через положення Конституції, які гарантують виключне право українського народу на природні ресурси та визначають порядок їх використання.
Подання, які вже є в КСУ
Міжнародні експерти й суди
Що стосується справ, які вже є в КСУ, то там роками лежить подання щодо конституційності закону "Про Вищий антикорупційний суд". Згідно з одним із аргументів, участь міжнародних експертів у доборі суддів нібито порушує державний суверенітет.
У випадку, якщо КСУ підтримає сторону позову, це може поставити під сумнів легітимність не лише самого ВАКСу, але й також створить ризик скасування інших конкурсів за участю іноземних експертів, зокрема й процедур добору суддів до самого Конституційного Суду.
Йдеться про міжнародну участь, яка була узгоджена з європейськими партнерами та без якої Україна не отримала б статус кандидата на вступ до ЄС.
Тим часом вже близько сотні громадських організацій звернулися з вимогою зберегти та продовжити участь міжнародних експертів у складі конкурсних комісій.
Медична реформа
Також у КСУ є подання щодо скасування медичної реформи, яке ще у 2018 році ініціювали народні депутати з орбіти "Опозиційної платформи – За життя". Йшлося про нібито невідповідності Конституції нової моделі фінансування системи охорони здоров’я.
Через два роки, на тлі пандемії COVID, Конституційний Суд відновив розгляд справи, а вже наприкінці 2021-го аналогічне подання зробила й уповноважена Верховної Ради з прав людини.
Попри те, що справа тривалий час залишається без руху, в майбутньому її можуть винести на розгляд КСУ. Тоді під питанням опиниться не лише принцип фінансування медичних послуг, а й увесь прогрес, досягнутий у сфері медичної допомоги для населення.
Ринок землі
Нерозв’язаною залишається і справа щодо ринку землі. У поданнях ініціатори намагалися заблокувати земельну реформу через рішення КСУ.
Йдеться про ту реформу, яку Україна ухвалила після багаторічної боротьби, політичних суперечок і численних перешкод. У 2020-му Конституційний Суд об’єднав кілька подань у спільне провадження, однак остаточне рішення досі не ухвалено.