Під час саміту лідерів країн НАТО в Нідерландах ухвалено низку рішень, важливих як для безпеки Альянсу, так і зокрема для України.
“Суспільне” наводить п’ять ключових результатів саміту для Києва.
Серед них — лідери держав погодилися збільшити оборонні витрати до 5% ВВП у найближче десятиліття. У декларації підтверджено підтримку України в протидії російській агресії, а також — нові домовленості щодо військової допомоги та виробництва зброї. Серед важливих подій — зустріч президентів США і України.
1. Підтримка України як частина оборонних витрат НАТО
Глави держав та урядів країн НАТО погодилися збільшити витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року. Ця сума складатиметься з двох категорій: щонайменше 3,5% ВВП щорічно на основні оборонні витрати, а також до 1,5% ВВП щорічно на інші проєкти. Перегляд цих витрат та їх стану заплановано на 2029 рік.
У фінальному документі саміту не вказано конкретного відсотка ВВП, який союзники мають спрямовувати на допомогу Україні. Однак у ньому зазначено, що підтримка Києва визнається частиною спільних зусиль щодо зміцнення євроатлантичної безпеки. Президент Володимир Зеленський, звертаючись до учасників саміту, пропонував виділяти на ці цілі щонайменше 0,25% оборонного бюджету кожної країни НАТО.
У тексті декларації йдеться про “непохитні зобов’язання” держав-членів щодо підтримки України. Зокрема, планується врахування допомоги українській армії як елемента оборонних витрат Альянсу.
2. Зеленський і Трамп провели розмову
Уперше за тривалий час президенти України та США зустрілися особисто. Перемовини відбулись у рамках саміту й тривали майже годину. Володимир Зеленський назвав зустріч “змістовною” — сторони обговорили можливі шляхи до припинення вогню та довготривалого миру.
Трамп наголосив, що його мета — “зрозуміти, як справи у Зеленського”. Під час розмови сторони обговорили закупівлю систем ППО зі США, спільне виробництво дронів та необхідність посилення протиповітряного захисту України. Також українська делегація надала американській стороні докази приховування Росією своїх втрат під виглядом загиблих українських військових.
Конкретні пакети допомоги та спільне виробництво зброї
Союзники НАТО заявили про готовність суттєво наростити фінансову допомогу Україні. Генсек Альянсу Марк Рютте повідомив, що на 2025 рік країни НАТО вже заклали понад 35 мільярдів євро безпекової підтримки — це майже вдвічі більше, ніж планувалося на початку року.
Україна також підписала низку двосторонніх угод щодо виробництва озброєння. Зокрема, з Данією домовлено про запуск виробництва далекобійних дронів і ракет за межами України. Нідерланди уклали контракт на виготовлення понад 600 тис. дронів для українських потреб, а також виділяють додатковий пакет допомоги на €175 млн, який включає антидронові технології та медичні евакуаційні машини.
4. Чітка позиція НАТО щодо Росії
У декларації саміту Росія вчергове названа “основною довгостроковою загрозою” для євроатлантичного простору. Альянс заявив про намір стримувати агресора, зміцнювати обороноздатність і посилювати співпрацю для запобігання новим кризам.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підкреслив, що Росія загрожує не лише Україні — її амбіції підривають мир у всій Європі. Водночас прем’єр Угорщини Віктор Орбан знову розкритикував пряму конфронтацію з Кремлем, вважаючи головною загрозою для Європи економічну конкуренцію, а не військову.
5. Майбутнє членство України в НАТО знову підтвердили
Попри скорочений текст підсумкової декларації, Україна залишилася у фокусі уваги. Раніше ЗМІ писали, що НАТО може виключити згадку про Україну з декларації саміту.
Як і на попередніх самітах, Україна не отримала прямого запрошення до членства в Альянсі. Однак саміт вкотре підтвердив “незворотний шлях” до НАТО, формулювання, яке вперше було зафіксовано торік у Вашингтонському комюніке.
