Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт закону про створення Інституту військового омбудсмана.
Про це повідомили народні депутати Ярослав Железняк та Ірина Геращенко.
Законопроєкт № 13266 підтримали 287 народних депутатів. Наразі він перебуває на стадії підготовки до другого читання у Верховній Раді.
Документ передбачає, що призначення військового омбудсмена та його заступників здійснюватиме президент України на п’ять років, з правом обіймати посаду не більше двох термінів поспіль. Цей посадовець відповідатиме за здійснення цивільного демократичного нагляду над сектором безпеки та оборони.
Передбачено також створення Офісу військового омбудсмена. Це структура, яка виконуватиме функції сприяння демократичному цивільному нагляду у сфері оборони та безпеки.
Основна функція омбудсмана — контроль за дотриманням прав усіх, хто пов’язаний зі службою в умовах війни чи підготовки до неї.
Хто може претендувати на цю посаду
На цю посаду зможе претендувати громадянин України:
- віком від 30 років;
- з вищою освітою не нижче рівня магістра;
- який володіє державною мовою;
- має високі моральні якості та бездоганну репутацію;
- проживає в Україні протягом останніх п’яти років;
- придатний до виконання службових обов’язків за станом здоров’я.
Закон також передбачає низку обмежень – не можуть бути призначеними особи:
- з непогашеною судимістю;
- з корупційним минулим;
- члени політичних партій;
- військовослужбовці;
- особи з аліментною заборгованістю;
- іноземні громадяни;
- ті, хто не пройшов антикорупційну перевірку або не подав декларацію.
Основні завдання військового омбудсмана
Серед основних завдань Військового омбудсмана:
- виявлення та аналіз причин порушення прав військових;
- формування пропозицій щодо їх усунення та недопущення в майбутньому;
- підготовка рекомендацій для військового керівництва щодо покращення ситуації з правами людини у військовій сфері.
Окрім того, у законопроєкті деталізовано механізми подачі та розгляду скарг від військовослужбовців, процедури перевірок у військових частинах, а також налагодження взаємодії між омбудсменом і державними інституціями.
Що передувало
Нагадаємо, ще у квітні 2024 року Міністерство оборони спільно з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем ініціювали створення Центрального управління захисту прав військовослужбовців — структури, яка фактично передбачала появу інституту військового омбудсмена.
Уже 19 листопада того ж року президент Володимир Зеленський, презентуючи у парламенті внутрішній "план стійкості", заявив, що найближчим часом Міністерство оборони разом із командуванням мають визначитися з кандидатурою військового омбудсмена та здійснити його призначення.
Відтак, 30 грудня глава держави підписав указ, яким призначив Ольгу Решетилову уповноваженою з питань захисту прав військових і членів їхніх родин.
Однак для того, щоб нова структура могла повноцінно функціонувати, досі бракує ухваленого закону, який би офіційно регламентував діяльність військового омбудсмена.
