НБУ має намір ускладнити використання безготівкових коштів особами, внесеними до реєстру дропів. Кардинальні заходи, як от блокування рахунків, не плануються.
Про це повідомив директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками Андрій Котюжинський в подкасті “Хроніки економіки”.
Наразі у Верховній Раді працюють над законопроєктом, який регламентуватиме реєстр дропів. До цього списку вноситимуть причетних до шахрайських схем у сфері платежів – зокрема, й самих дропів. Так називають осіб, які передають шахраям свої банківські реквізити.
Як пояснив Котюжинський, реєстр зробить суттєво дорожчою цю схему.
"Наразі ми бачимо, що будь-який дроп, який використовується, то він використовується в 3 чи 4 банках. Навіть якщо тільки половина дропів має такий мультиплікатор, то це вже суттєве здорожчання обслуговування схеми", – сказав він.
Що передбачає законопроєкт
Посадовець уточнив, що Національний банк не має права законодавчої ініціативи. Водночас має власне бачення, як це повинно працювати. Тож представники НБУ долучаються до роботи парламентського комітету та робочих груп, аби надати експертну позицію.
Передбачається, що проєкт закону про дропи міститиме такі положення:
- вести реєстр буде НБУ, дані отримуватиме від надавачів фінансових послуг;
- активний статус “дроп” не може перевищувати 12 місяців, але це вікно може бути скорочене рішенням НБУ;
- інформація про дропів в реєстрі, скоріш за все, буде зберігатися до трьох років;
- клієнти зможуть перевірити наявність себе у списках і оскаржити внесення;
- фізособи матимуть доступ до своїх коштів та розрахунків, але перекази будуть суттєво обмежені, а зняття готівки вночі може бути закрито.
“Ми очікуємо, що ринок себе врегулює у питанні відкриття рахунків у інших банках для людей, котрі потрапили до реєстру”, – розповів Котюжинський.
На його думку, законопроєкт може бути закінчений до кінця весни. Повноцінний запуск реєстру очікується ближче до кінця 2026 року.
Реєстр дропів: що відомо
Раніше заступник голови НБУ Дмитро Олійник розповідав, що до реєстру дропів вноситимуть представників двох категорій.
По-перше, це безпосередньо дропи. Друга категорія – суб’єкти господарювання, у яких встановлено факти міскодингу – підміни призначення платежу в банківській еквайринговій мережі.
За словами Олійника, потрапляння до реєстру дропів може в майбутньому негативно вплинути на отримання кредиту. Як наголосив посадовець, продають доступ до своїх банківських рахунків не лише люди у скрутному фінансовому становищі. Молодь заради легких заробітків свідомо також свідомо це робить.
