Рішення про відмову Україні та Грузії від вступу до НАТО у 2008 році досі залишається предметом суперечок і критики. Ангела Меркель, яка на той час обіймала посаду канцлера Німеччини, обґрунтувала своє рішення рядом факторів.
Про це інформує Die Zeit.
“Я розумію бажання країн Центральної та Східної Європи якомога швидше стати членами НАТО. Але прийняття нового члена має принести більше безпеки не тільки їм, а й НАТО”, – заявила Меркель, аргументуючи своє рішення.
За словами колишньої канцлерки, важливим фактором були ризики, що виникали через наявність російського Чорноморського флоту, розташованого в Криму.
Меркель згадує, що жоден із кандидатів на вступ до НАТО не мав такого тісного зв’язку з російськими військовими структурами, як Україна. Вона також зазначає, що на той час лише невелика частина населення нашої країни підтримувала ідею членства країни в Альянсі.
За її словами, навіть надання Плану дій щодо членства (ПДЧ) не могло б забезпечити належний захист України та Грузії від російської агресії.
“Я вважала ілюзією припущення, що статус ПДЧ захистив би Україну і Грузію від агресії президента РФ Путіна, що цей статус мав би стримувальний ефект. Чи можна було припустити, що країни-члени НАТО відповіли б у військовий спосіб, втрутившись військами? І чи могла я, як канцлерка, отримати підтримку в Бундестазі для такого мандата?”, – заявила Меркель.
Вона визнає, що компроміс, досягнутий на саміті, став серйозним ударом для сподівань України та Грузії. За її словами, відсутність зобов’язань щодо ПДЧ для цих країн стало негативним результатом для їхніх надій. Однак для РФ обіцянка НАТО про майбутнє членство України та Грузії була б сприйнята як фактичне оголошення війни.
Критика Меркель
Ангела Меркель вперше потрапила до Бундестагу в 1990 році, а з 2000 по 2018 рік очолювала Християнсько-демократичний союз. Вона залишалася канцлеркою Німеччини протягом шістнадцяти років, аж до 2021 року, коли вирішила не балотуватися на новий термін за власним бажанням.
Вона була однією з найвпливовіших політикинь Європи та світу за час перебування на посаді.
Проте після початку війни в Україні вона зазнала гострої критики за свою політику щодо Росії, зокрема за енергетичну залежність від Кремля та відмову визнати помилки своєї попередньої політики.
Вступ України до НАТО
НАТО неодноразово заявляло, що “двері для України залишаються відкритими”, але союзники підкреслюють, що вступ можливий лише після завершення війни.
Президент Володимир Зеленський вважає отримання запрошення до блоку ключовим аспектом “Плану перемоги”. При цьому Україна сподівається отримати це запрошення до можливого повернення Дональда Трампа на пост президента США. Оскільки існують побоювання щодо змін в американській політиці щодо Альянсу та України.
