18 вересня на двадцятому зібранні з’їзду суддів було ухвалено рішення про обрання Алли Олійник до складу Конституційного Суду України.
Про це повідомляє Фундація DEJURE.
Аналітики Фундації зазначають, що Олійник стала черговою представницею судової гілки влади, обраною згідно з оновленою процедурою добору, що передбачає залучення Дорадчої групи експертів (ДГЕ), до якої входять міжнародні експерти.
Паралельно триває процес відбору ще семи кандидатур на вакантні посади за квотами, розподіленими між главою держави, парламентом та з’їздом суддів.
Нагадаємо, 23 травня Верховна Рада вже призначила одного суддю до КСУ – ним став науковець зі Львова Сергій Різник.
Хто така Алла Олійник
Серед претенденток на вакантну посаду в Конституційному Суді України 18 вересня змагалися дві представниці Верховного Суду. Перемогу здобула Алла Олійник, яка наразі працює суддею Касаційного цивільного суду. Її суперницею виступала Олександра Яновська з Касаційного кримінального суду.
Кар’єрний шлях Олійник включає значний досвід у судовій системі. З 2010 по 2017 рік вона обіймала посаду судді Вищого спеціалізованого суду, який розглядав цивільні та кримінальні справи. Згодом, у період з 2014 по 2017 рік, вона була членкинею Вищої ради юстиції (нині відомої як Вища рада правосуддя), куди її обрали за квотою з’їзду суддів.
Під час конкурсного відбору виникли певні питання щодо Олійник. Зокрема, Фундація DEJURE звернула увагу на можливе працевлаштування її племінника в установах, де вона працювала. Однак, за висновком ДГЕ, ці сумніви були спростовані самою кандидаткою.
Реформа Конституційного Суду
Реформа Конституційного суду – це ключовий елемент у переліку семи вимог, які Україна має виконати для вступу до Євросоюзу.
Наприкінці листопада 2022 року Венеційська комісія надала терміновий відгук щодо законопроєкту про вдосконалення механізму обрання суддів КСУ на конкурсній основі.
У грудні того ж року парламент України схвалив проєкт закону №7662, який, на думку правозахисників, міг призвести до узурпації судової гілки влади. Президент Зеленський затвердив цей законодавчий акт 20 грудня.
Згідно з новим законом, створюється Дорадча група експертів (ДГЕ), яка оцінює професійні та моральні якості кандидатів на посади суддів КСУ. ДГЕ працює на громадських засадах.
Венеційська комісія у своєму оновленому висновку наголосила на необхідності включення до ДГЕ сьомого члена – міжнародного експерта, щоб зменшити політичний вплив. Комісія також рекомендувала зробити рішення ДГЕ обов’язковими, щоб кандидати з негативною оцінкою не могли стати суддями КСУ.
Чинна версія закону передбачає 6 членів ДГЕ, з яких троє – незалежні експерти, а інші призначаються президентом, парламентом та З’їздом суддів. При цьому для ухвалення рішень необхідна згода всіх членів.
Європейська Комісія висловила повну підтримку рекомендаціям Венеційської комісії та очікує, що Україна відкоригує процедуру відбору суддів КСУ відповідно до цих пропозицій.
29 лютого 2024 року президент Зеленський ініціював процес обрання нових суддів до Конституційного Суду.
Як відомо, КСУ складається з 18 суддів, по 6 з яких призначаються президентом, парламентом та з’їздом суддів України на конкурсній основі.
У липні 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9322, який уточнює деталі конкурсного відбору суддів КСУ. Цей закон був підписаний президентом у серпні того ж року.
