Візит Володимира Путіна до Монголії, де його всупереч вимогам Міжнародного кримінального суду не заарештували, створив небезпечний прецедент. І це повинно мати наслідки для Улан-Батора. Про це сказав речник МЗС України Георгій Тихий.
Він відзначив, що ігнорування обов’язкового до виконання ордера МКС на арешт Путіна є важким ударом по Міжнародному кримінальному суду і системі міжнародного кримінального правосуддя.
"Монголія дозволила обвинуваченому злочинцю уникнути правосуддя, тим самим розділивши з ним відповідальність за його воєнні злочини. Ми будемо працювати з партнерами над тим, щоб це мало наслідки для Улан-Батора", – сказав Георгій Тихий.
Відзначимо, що Міжнародний кримінальний суд не має власних силових органів. Підозрюваних заарештовують самі країни-члени на власній території, для чого потрібна відповідна воля влади цих держав.
Чи покарають Монголію – відповідь МКС
Згідно з Главою IX Римського статуту країни-члени суду зобов’язані співпрацювати з МКС. Про це сказав речник цієї інституції доктор Фаді Ель-Абдалла.
Разом з цим угода передбачає умови, за якими держави-учасниці можуть бути звільнені від виконання своїх зобов’язань. Це можливо, якщо внаслідок співпраці буде порушено договірне зобов’язання, яке існувало раніше стосовно іншої країни. А також у випадку, коли держава-учасниця змушена порушити дипломатичну недоторканність представників або власності третьої країни.
Речник МКС уточнив, що випадки "відмови від співпраці" з боку держав, які підписали договір, будуть докладно вивчати. Подальшу долю порушників визначає Асамблея у складі всіх країн-учасниць. Вона, як відзначив Ель-Абдалла, може вжити проти порушників "будь-яких заходів, які вважатиме за необхідне".
Закордонні візити Путіна
Російський диктатор суттєво звузив географію своїх закордонних подорожей з весни 2023 року. У березні того року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт. Путіна звинувачують у викраденні українських дітей.
Кожна країна, яка підписала та ратифікувала Римський статут, зобов’язана заарештувати підозрюваного у скоєнні міжнародних злочинів, якщо зловмисник прибуде на її територію.
Тож протягом понад року російський диктатор відвідував лише країни, які не є підписантами Римського статуту. Серед них – Китай, КНДР, В’єтнам.
Проте Кремль докладав зусиль, щоб продемонструвати світу, що тиран недосяжний для міжнародного кримінального правосуддя. У 2023 році Москва намагалася організувати візит Путіна на саміт БРІКС до Південноафриканської республіки, яка підписала Римський статут. Щоб не виконувати вимогу затримати Путіна, влада ПАР навіть розмірковувала над внесенням змін у законодавство країни, які б унеможливили арешт очільника РФ. Однак в останній момент уряд республіки попросив главу Кремля не приїжджати.
Реалізувати свій намір Москві вдалося у 2024 році. 2 вересня російський диктатор прибув до столиці Монголії Улан-Батора. Уряд країни, яка підписала Римський статут, не виконав зобов’язання і не заарештував Путіна.
