Дмитро Анатолійович Ярош – український громадсько-політичний діяч, військовослужбовець, колишній лідер та засновник організації “Правий сектор” (2014 – 2015), член-засновник організації “Тризуб”, командувач Української добровольчої армії.
Місце народження, освіта
Народився 30 вересня 1971 року в Дніпродзержинську (нині Кам’янське) на Дніпропетровщині.
У 2001-му закінчив філологічний факультет Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка.
Кар’єра
Активну діяльність у політиці почав у жовтні 1988-го, а вже з лютого 1989-го був членом Народного руху України.
У 1989 – 1991 роках проходив службу в Радянській армії.
У 1994 році Ярош став одним із засновників організації “Тризуб” імені Степана Бандери та очолив її регіональний осередок.
У 1996 році увійшов до центрального комітету “Тризуба”, а в 1996-1999 роках вже керував організацією.
З 2002 року працював головним інспектором “Тризуба” і входив до Центрального Проводу.
Із січня 2005-го виконував обов’язки голови Центрального Проводу. Пізніше знову очолював організацію, а потім передав керівництво Андрію Стемпицькому.
Під час Євромайдану був першим заступником керівника центрального керівництва.
З жовтня 2010-го Ярош був одним із тих, хто просував ідею єдиного Націоналістичного руху, і координував цей напрям.
Із 1 квітня 2013 року працював помічником-консультантом народного депутата Валентина Наливайченка від партії “УДАР”.
У грудні 2015-го за ініціативи Яроша було створено Українську добровольчу армію.
Революція гідності
Наприкінці листопада, вже під час Євромайдану, Ярош був одним з ініціаторів створення “Правого сектора”. Також долучався до створення Самооборони Майдану.
Спочатку керівники “Правого сектора” майже не виходили в публічну політику й трималися осторонь. Але наприкінці січня 2014 року вони відкрито висунули власні вимоги до влади, почали діяти як окрема політична сила і заявили про готовність бути третьою стороною в переговорах між владою та опозицією.
20 лютого 2014 року Ярош особисто зустрівся з тодішнім президентом Віктором Януковичем. За словами самого Яроша, під час розмови він не погодився на пропозицію президента щодо перемир’я.
На наступний день, 21 лютого, коли лідери парламентської опозиції оголосили умови угоди з Януковичем про врегулювання політичної кризи, представники “Правого сектора” виступили проти. Їх не влаштовувало, що зміни пропонували впроваджувати поступово, й вони вимагали негайної відставки президента.
Ярош тоді заявив, що в угоді немає головного – чітких рішень щодо відставки Януковича, розпуску Верховної Ради та покарання керівників силових структур і виконавців наказів, через які загинули люди. Сам документ він назвав черговою спробою замилити очі й відмовився його визнавати.
26 лютого на Майдані представили склад майбутнього уряду Арсенія Яценюка. Ярошу тоді запропонували посаду заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО), хоча сам він розраховував на крісло віцепрем’єра з силового блоку.
3 березня 2014-го слідчий комітет Російської Федерації (РФ) відкрив проти Яроша кримінальну справу й оголосив його в міжнародний розшук через Інтерпол. У Росії заявили, нібито він закликав до тероризму й екстремізму та звертався в соцмережах до терориста Дока Умарова із закликом активізувати боротьбу проти Росії. Водночас у “Правому секторі” стверджували, що Ярош не публікував цього особисто, а сам допис з’явився після зламу акаунта одного з адміністраторів.
12 березня Басманний суд Москви заочно заарештував Яроша. Сам він тоді сказав, що це рішення нічого для нього не змінює. Вже 17 березня його адвокат Олександр Фомін подав апеляцію, але 2 квітня Московський міський суд залишив рішення в силі.
Зокрема 8 березня Ярош заявляв, що йде в президенти. 1 квітня Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала його кандидатом, а на виборах 25 травня він набрав 127818 голосів (0,70%).
Політична діяльність
З листопада 2014 року до серпня 2019 року Ярош був народним депутатом VIII скликання. У парламенті залишався позафракційним і працював заступником голови комітету з питань національної безпеки та оборони.
На початку 2015-го домовився з Віктором Муженком про роботу радником начальника Генштабу.
8 листопада 2015 року, після конференції керівництва “Правого сектора” в Києві, Ярош оголосив, що складає повноваження лідера руху. Рішення пояснив тим, що частина учасників зборів, на його думку, почала діяти нелегітимно й без нього вирішувати, куди має рухатися організація.
Після цього на сайті “Правого сектора” з’явилася заява командирів запасних батальйонів ДУК ПС – вони писали, що рішення Яроша стало для них несподіванкою. Водночас у самому русі заперечували, що йому нібито відводили суто декоративну роль, і наполягали, що конференція навпаки підтвердила його найвищі повноваження.
Згодом Ярош говорив, що не збирався переходити в якісь інші політичні чи громадські проєкти. Ба більше, він заявляв, що не бачить для себе нічого кращого за “Правий сектор”.
На парламентських виборах 2019 року Ярош увійшов до першої п’ятірки Єдиного націоналістичного блоку, який об’єднав “Національний корпус”, “Свободу”, “Правий сектор”, а також ветеранські й громадські організації.
Сімейний стан
Дружину Яроша кличуть Ольга.
Подружжя має трьох дітей: сина Дмитра, а також доньок Анастасію й Ірину.