Група народних депутатів звернулася до прем’єр-міністерки Юлії Свириденко із закликом звільнити голову Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна. Підставою для такого звернення, як пише Oboz.ua, стали питання до роботи відомства у сфері фінансового контролю. Також звинувачування стосуються розслідування щодо будівництва оборонних фортифікацій у період, коли Пронін очолював Полтавську обласну військову адміністрацію.
Автори депутатського звернення стверджують, що діяльність Держфінмоніторингу потребує ретельної оцінки з боку уряду з огляду на низку резонансних фактів, які стали відомі останнім часом. Депутати наголошують, що йдеться не лише про ефективність роботи окремого відомства, а й про довіру до державної системи фінансового контролю загалом.
Схема виведення коштів за кордон через тисячі компаній
Одним із головних аргументів авторів звернення стали дані Державної податкової служби щодо масштабних зовнішньоекономічних операцій українських компаній.
За інформацією, яку 2 червня оприлюднила виконувачка обов’язків голови ДПС Леся Карнаух, податкова служба проаналізувала інформацію Національного банку за 2024 рік і перший квартал 2026 року. За результатами перевірки фахівці виявили понад 2,3 тисячі підприємств, які здійснили зовнішньоекономічні операції на загальну суму понад 198 млрд грн, а потім фактично припинили діяльність.
Серед них податківці зафіксували 1243 компанії-експортери із сукупним обсягом операцій понад 176 млрд грн та 555 імпортерів із показником понад 18 млрд грн. Найбільшу концентрацію таких підприємств виявили в Одеській, Київській, Дніпропетровській, Львівській, Харківській та Запорізькій областях.
У депутатському зверненні зазначається, що значна частина компаній мала спільні ознаки пов’язаності. Зокрема, підприємства використовували однакових власників, керівників, юридичні адреси та навіть IP-адреси для подання звітності. На думку авторів документа, такі обставини можуть свідчити про існування організованої мережі суб’єктів господарювання.
Саме тому депутати поставили питання щодо роботи Держфінмоніторингу, який відповідає за виявлення підозрілих фінансових операцій та протидію відмиванню коштів.
У зверненні наголошується, що операції на сотні мільярдів гривень мали привернути увагу профільного державного органу.
Розслідування щодо будівництва фортифікацій
Ще одним аргументом на користь відставки Проніна депутати назвали кримінальне провадження щодо будівництва оборонних споруд у Донецькій області. Слідство перевіряє можливе розкрадання понад 200 млн грн бюджетних коштів, які держава виділила на зведення фортифікаційних об’єктів.
У лютому 2024 року Полтавська ОВА отримала повноваження на будівництво оборонних споруд у Донецькій області. Після цього влада уклала з компанією “ЕНК Construction” 16 контрактів загальною вартістю понад 370 млн грн.
Закупівлі провели без відкритих тендерів, використавши передбачені воєнним станом винятки.
У зверненні депутатів зазначається, що вартість окремих робіт згодом збільшувалася, через що загальна сума контрактів зросла приблизно на 70 млн грн.
Обшуки НАБУ у Держфінмоніторингу
10 червня детективи НАБУ провели слідчі дії у Державній службі фінансового моніторингу. За даними джерел у правоохоронних органах, обшуки пов’язані саме з розслідуванням можливого привласнення бюджетних коштів під час будівництва фортифікаційних споруд у 2024 році.
У центрі уваги слідства перебуває період, коли Філіп Пронін очолював Полтавську ОВА.
Раніше народний депутат Ярослав Железняк заявляв, що зі 372 млн грн, витрачених на спорудження оборонних ліній, щонайменше 200 млн грн могли вивести через мережу підрядників, фіктивні договори та завищені ціни. У серпні 2025 року парламентарій передав відповідні матеріали до НАБУ.
Виступаючи у Верховній Раді, Пронін заявив, що особисто контролював виконання робіт у Донецькій області, а правоохоронці, військові та технічний нагляд перевіряли їхню якість. За словами посадовця, твердження про можливе розкрадання 200 млн грн не відповідають дійсності.
Водночас Железняк заявив, що фотографії укріплень, які Пронін демонстрував із парламентської трибуни як доказ виконаних робіт, стосувалися іншої ділянки, а не об’єкта, про який ішлося у журналістському розслідуванні.
Позиція Проніна
Сам Філіп Пронін відкидає звинувачення на свою адресу. Колишній голова Полтавської ОВА неодноразово заявляв, що інформація про можливі зловживання не відповідає дійсності.
Водночас директор НАБУ Семен Кривонос підтверджував наявність кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із будівництвом фортифікацій, замовником яких виступала Полтавська ОВА. За його словами, слідчі встановлюють коло осіб, які могли бути причетними до можливих правопорушень, та аналізують роль кожного з учасників процесу ухвалення рішень.
