Заходи на прикордонні та удари по ФСБ: головне за 21 травня 2026 року

Поділитися:

Головні новини політики 21 травня 2026. Колаж: Політаналіз
Головні новини політики 21 травня 2026. Колаж: Політаналіз

Служба безпеки України разом із Силами оборони розгорнула масштабні безпекові заходи із перевіркою документів та оглядом авто у п’яти областях через спільні ядерні навчання Білорусі та Росії, а центр спецоперацій “А” СБУ уразив штаб ФСБ і знищив “Панцир-С1” на окупованих територіях.

Ці та інші головні політичні новини 21 травня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".

Масштабні заходи безпеки на півночі України

Прикордонна смуга, Житомирська область. Фото: Держприкордонслужба

СБУ спільно із Силами оборони розгорнула масштабні заходи безпеки в Чернігівській, Київській, Житомирській, Волинській та Рівненській областях. Заходи проводяться на виконання рішення Ставки верховного головнокомандувача та координуються Антитерористичним центром при СБУ. До операції залучено підрозділи поліції, Збройних сил, Національної гвардії та прикордонників.

Метою перевірок є недопущення проникнення ворога у прикордонні райони, запобігання диверсійно-терористичній та розвідувальній діяльності. Силовики проводитимуть перевірку громадян і огляд територій та приміщень для виявлення заборонених предметів. У окремих населених пунктах можливі обмеження проходу та проїзду, перевірки документів і огляд автомобілів. СБУ закликала громадян мати при собі документи та з розумінням ставитись до можливих незручностей.

Одним із чинників для посилення заходів стали ядерні навчання у Білорусі. 18 травня там розпочались спільні з Росією навчання підрозділів з бойового застосування ядерної зброї, а 21 травня Міноборони Білорусі повідомило про доставку ядерних боєприпасів до польових пунктів зберігання. Росія зі свого боку залучила до навчань понад 64 тисячі військовослужбовців, понад 200 ракетних пускових установок та 8 стратегічних підводних човнів.

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомляв, що Росія намагається ще більше втягнути Білорусь у війну проти України та доручив Силам оборони підготувати план реагування на такі дії.

Знищення комплексу Панцир-С1 та удар по штабу ФСБ

Удар по штабу ФСБ. Фото: скриншот із відео

Сили спеціальних операцій СБУ завдали ударів по російських військових об’єктах на тимчасово окупованих територіях України, уразивши штаб ФСБ та знищивши зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцир-С1”. Про результати операції повідомив президент України Володимир Зеленський.

За словами глави держави, операцію провели бійці Центру спецоперацій “А” СБУ. Унаслідок ударів російська сторона втратила близько сотні військових убитими та пораненими. Зеленський наголосив, що Україна продовжить завдавати ударів середнього та далекого радіуса дії по військових цілях РФ.

Президент також підтвердив ураження Сизранського нафтопереробного заводу в Росії та заявив про подальші атаки по російській нафтопереробній інфраструктурі. За його словами, Росія має усвідомлювати наслідки продовження війни проти України.

Крім того, 19 травня та в ніч проти 20 травня Сили оборони України завдали ударів по низці військових об’єктів на території РФ і тимчасово окупованих територіях України. Серед уражених цілей — нафтопереробний завод “Лукойл-Нижегородоргсинтез” у Кстово, по якому українські сили вдарили повторно.

Три пріоритети Міноборони: бачення Федорова

Міністр оборони України Михайло Федоров. Фото: Міноборони
Міністр оборони України Михайло Федоров. Фото: Міноборони

Міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що найближчими місяцями його міністерство зосередиться на реформуванні системи рекрутингу та служби, удосконаленні оборонних закупівель і забезпеченні бригад дронами. Про це він повідомив під час зустрічі з журналістами, присвяченій результатам роботи відомства.

За словами Федорова, Міноборони готує перші проєкти щодо зміни умов служби у Силах оборони. Серед запланованих нововведень — нова модель грошового забезпечення, контрактна система з визначеними термінами служби та ротаціями, оновлені підходи до комплектування підрозділів, а також заходи для зниження кількості випадків самовільного залишення частини.

Окремим напрямом міністр назвав реформу закупівель. Влітку Міноборони планує перейти на тендерні процедури в оборонних закупівлях, зокрема щодо дронів. За словами Федорова, перша велика конкурентна закупівля 155-мм артилерійських боєприпасів уже дозволила зекономити понад 16%. Також відомство готує антикорупційні зміни у сфері дослідно-конструкторських робіт і державного контролю якості.

Крім того, Міноборони планує запровадити базовий гарантований мінімум забезпечення бригад дронами. Це, за словами Федорова, дозволить підрозділам прогнозувати обсяги отримання безпілотників і ефективніше планувати операції.

Радіоактивні матеріали в уламках російської ракети Р-60

Уламки російської ракети. Фото: СБУ

Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що наявність радіоактивних елементів в уламках російської ракети Р-60 є типовою для такого типу озброєння і не повинна викликати паніку. Про це він сказав в етері Новини.LIVE, коментуючи повідомлення СБУ про підвищений радіаційний фон після атаки на Чернігівщину.

За словами Ігната, ракета Р-60 класу “повітря — повітря” має сердечник зі стандартного сплаву зі збідненим ураном. Він зазначив, що сам був здивований реакцією на повідомлення СБУ та закликав не перебільшувати загрозу.

Напередодні Служба безпеки України повідомила, що на уламках російської ракети Р-60, якою вночі проти 7 квітня атакували Чернігівську область, зафіксували підвищений рівень радіації. Під час радіаційної розвідки поблизу фрагментів безпілотника, оснащеного ракетою, рівень гамма-випромінювання сягав 12 мкЗв/год, що перевищує природний фон.

У СБУ заявили про відкриття кримінального провадження за фактом воєнного злочину та закликали громадян бути обережними у разі виявлення уламків дронів, ракет або інших боєприпасів через можливу токсичність і радіоактивність збідненого урану.

Мадяр хоче обмежити термін прем’єра Угорщини 8 роками

Петер Мадяр
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Фото: Facebook політика

Партія “Тиса” на чолі з прем’єр-міністром Петером Мадяром пізно ввечері 20 травня подала до угорського парламенту проєкт конституційної поправки, що обмежує перебування на посаді глави уряду максимум вісьмома роками або двома термінами, повідомляє Reuters. Норма поширюється на терміни служби після 2 травня 1990 року, а ті, хто вже обіймав посаду прем’єра щонайменше вісім років, не зможуть бути обрані повторно.

Як відомо, Мадяр переміг на квітневих виборах колишнього прем’єра Віктора Орбана, який правив країною 16 років, і пообіцяв використати парламентську більшість для скасування законодавства партії “Фідес” та відновлення демократичної системи стримувань і противаг. Окрім обмеження термінів, поправка також відкриває шлях до ліквідації Управління захисту суверенітету — органу, створеного Орбаном у 2023 році та відомого складанням списків ЗМІ, що вважалися загрозою для суверенітету Угорщини.

Паралельно Мадяр чинить тиск на президента Тамаша Шуйока, обраного депутатами від “Фідесу”, вимагаючи його добровільної відставки до кінця травня. У разі відмови новий уряд допускає усунення президента через зміни до конституції. Шуйок наразі відхилив ці вимоги.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Удар по НПЗ Москви та вибачення Лукашенка: головне за 16 червня 2026 року

Українські Сили оборони уразили Московський нафтопереробний завод на відстані...

Мобілізація в Україні: які зміни для військовослужбовців готує Кабмін

Кабінет міністрів запустив експериментальний дворічний проєкт зміни системи грошового...

Переговори про вступ України до ЄС: що означає відкриття першого кластера

Представники урядів 27 держав-членів Євросоюзу та віцепрем'єр України Тарас...

Удар по Києву та угода США з Іраном: головне за 15 червня 2026 року

У ніч на 15 червня 2026 року Росія здійснила...

Атака на спадщину ЮНЕСКО: що відомо про удар по Києво-Печерській лаврі

У ніч проти 15 червня Росія здійснила одну з...

Тарифи на воду в Україні можуть зрости у 2-3 рази: хто встановлює нові ціни

Жителі багатьох українських міст уже найближчим часом можуть зіткнутися...

Загроза Костянтинівці та трильйон Маска: головне за 12 червня 2026 року

Сили оборони повідомляють про проникнення російських військових до центральної...

Публікації

Персони

Веніславський Федір

Нардеп IX скликання

Мішель Шарль

Колишній голова Європейської Ради

Комарницький Денис

Бізнесмен, колишній депутат Київради

Експертні

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...

Нафта, зброя, хаос: як конфлікт Ізраїлю та Ірану перекроїть війну в Україні?

Гаряча фаза війни між Ізраїлем та Іраном, котра спалахнула...