Повна заборона Telegram в Україні ніколи не планувалася. Однак діяльність анонімних каналів має стати прозорішою.
Про це сказала заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук у коментарі для "Новини.Live".
За словами посадовиці, про повну заборону Telegram ніколи не йшлося, бо заблокувати соцмережу дуже складно технічно.
Як зазначила Ірина Верещук, йдеться про деанонімізацію каналів, які Росія може використовувати для вербування українців і поширення дезінформації.
"Не може на п’ятому році повномасштабного вторгнення країна-агресор використовувати Telegram-канали для вербування українських громадян різних вікових категорій так безкарно… Ми повинні зробити все, щоб деанонімізувати ці канали", – наголосила Верещук.
Вона також зазначила, що питання врегулювання роботи Telegram-каналів слід розглядати насамперед з погляду безпеки під час війни, а не як обмеження свободи слова.
Нагадаємо, раніше Ірина Верещук наголошувала на необхідності обмежити під час війни діяльність анонімних платформ. Таку пропозицію вона висунула після теракту Львові, внаслідок якого загинула 23-річна поліцейська, а понад 20 людей були поранені.
Чи змусять Telegram-канали розкривати імена власників
У березні 2024 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт № 1115 "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація".
Як вказано в пояснювальній записці, документ спрямований на те, щоб врегулювати проблемні питання в інформаційній сфері. Йдеться про те, що низка соціальних платформ не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту. Окрім того, відсутня система комунікації з власниками сторінок/каналів щодо поширення ними недостовірної інформації.
Проєкт закону №115 передбачає, що провайдери платформ спільного доступу до інформації на вимогу мають розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. Умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами Російської Федерації.
Згаданий законопроєкт внесли до порядку денного Верховної Ради на 12 березня, однак на голосування не поставили.
