Світові енергетичні ринки відреагували стрімким зростанням котирувань на тлі військової ескалації між США, Ізраїлем та Іраном і фактичного обмеження судноплавства через Ормузьку протоку.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані біржі ICE.
Ціни на нафту підскочили більш ніж на 13%, сягнувши піка у $82,37 за барель. Востаннє подібні рівні фіксувалися понад рік тому.
Причиною зростання стали не лише удари по території Ірану, а й відповідні кроки Тегерана. Іран оголосив про припинення руху суден через Ормузьку протоку — ключовий маршрут, яким транспортується близько 20% світових поставок нафти та до 30% зрідженого природного газу. За інформацією учасників ринку, сотні танкерів опинилися в очікуванні, а напруженість у регіоні зберігається.
Аналітики зазначають, що у разі повного блокування протоки з глобального ринку може зникнути до 10 млн барелів на добу — це близько десятої частини світового споживання. Такий сценарій створює ризики масштабного енергетичного шоку.
Ціна газу у Європі може повернутися до кризових рівнів
Експерти попереджають, що газовий ринок лише починає реагувати на події. За оцінками Goldman Sachs, якщо транзит через Ормузьку протоку буде зупинений на місяць, ціни на природний газ у Європі можуть зрости на 100–130%. У такому разі котирування здатні перевищити 100 євро за МВт-год.
Під ударом опиняться передусім країни Європи та Азії, оскільки значна частина катарського СПГ проходить саме через цю протоку. США, попри статус великого експортера, наразі не мають можливості швидко наростити постачання — потужності зі скраплення вже завантажені майже повністю.
Аналітики не виключають, що у разі затягування конфлікту на кілька тижнів ціни на нафту можуть піднятися до $90–100 за барель, а газ у Європі повернутися до пікових значень попередніх енергетичних криз.
Фондові ринки падають, інвестори шукають “тиху гавань”
На тлі зростання вартості енергоносіїв світові біржі демонструють негативну динаміку. Азійські індекси втратили в середньому 1,6%, ф’ючерси на американські фондові індекси знизилися більш ніж на 1,3%, а європейські ринки готуються до відкриття з падінням понад 2%.
Інвестори скорочують частку ризикових активів і переводять капітал у захисні інструменти. Золото подорожчало приблизно на 2%, а індекс долара додав близько 0,5%. Водночас навіть державні облігації залишаються волатильними через побоювання щодо прискорення інфляції на тлі подорожчання енергоресурсів.
Ескалація на Близькому Сході: хронологія подій
28 лютого Ізраїль завдав удару по Тегерану. Після цього президент США Дональд Трамп оголосив про початок масштабної військової операції проти Ірану. Метою американських сил є нейтралізація ракетної та військово-морської інфраструктури країни.
У відповідь Корпус вартових Ісламської революції оголосив про початок наступу на американські та ізраїльські об’єкти в регіоні.
Ситуація різко загострилася після офіційного підтвердження смерті верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї.
У ніч на 2 березня “Хезболла” здійснила ракетний обстріл півночі Ізраїлю, назвавши його відповіддю на ліквідацію верховного лідера Ірану. Армія оборони Ізраїлю завдала ударів у відповідь по цілях на території Лівану.
