ЄС працює над механізмами, які мають унеможливити в’їзд до Шенгенської зони сотням тисяч колишніх російських військовослужбовців.
Про це заявила Кая Каллас за підсумками засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.
За її словами, спільно з Єврокомісією опрацьовується ініціатива, що передбачає обмеження доступу до Шенгену для осіб, які могли бути причетні до воєнних злочинів або диверсійної діяльності.
“Ми не хочемо, щоб воєнні злочинці та саботажники розгулювали нашими вулицями”, – наголосила дипломатка.
Засідання глав МЗС відбулося напередодні четвертих роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Російську дипмісію скоротять до 40 осіб
Окрім цього, Каллас повідомила про рішення обмежити чисельність російської дипломатичної присутності при ЄС. Максимальний склад місії РФ буде зменшено до 40 осіб.
За словами високої представниці, Євросоюз не має наміру миритися зі зловживанням дипломатичним статусом та використанням його для шпигунської діяльності.
Раніше низка держав-членів уже скорочували російські диппредставництва через підозри у розвідувальній активності та втручанні у внутрішні процеси.
Москва відповіла погрозами
На тлі заяв ЄС заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв опублікував допис у соцмережі X, де у різкій формі відреагував на ініціативи Брюсселя.
Він заявив, що російським військовим “не потрібні візи”, аби потрапити до Європи. Він провів історичні паралелі з 1812 та 1945 роками, фактично натякаючи на можливість вторгнення.
Подібні заяви пролунали 23 лютого — у день, який у Росії відзначають як “день захисника вітчизни”.
Після 24 лютого 2022 року Медведєв неодноразово виступав із жорсткими заявами на адресу країн ЄС і США, зокрема, допускаючи погрози застосування ядерної зброї.
ЄС посилює протидію інформаційним операціям
Під час виступу Кая Каллас також акцентувала увагу на загрозах іноземного втручання та дезінформації (FIMI). За її словами, сучасні конфлікти ведуться не лише на полі бою, а й у цифровому просторі — через маніпуляції, алгоритми та інформаційні кампанії.
Вона заявила, що цього року Росія може витратити мільярди на операції впливу, та закликала країни ЄС перейти від моніторингу до активної протидії. Йдеться, зокрема, про розширення санкцій проти мереж дезінформації та посилення співпраці з правоохоронними органами для захисту демократичних інституцій.
Європейський Союз раніше неодноразово заявляв про спроби Росії та Китаю впливати на виборчі процеси та громадську думку в країнах-членах через скоординовані інформаційні кампанії.
