Російські спецслужби дедалі частіше залучають до диверсій у країнах ЄС не професійних агентів, а осіб із кримінальним минулим і навіть неповнолітніх.
Про це йдеться в розслідуванні американського видання The New York Times.
За даними журналістів, така тактика дозволяє Москві зменшити ризики викриття кадрових співробітників розвідки та створює додаткові труднощі для правоохоронців у ЄС.
Механізми вербування
У матеріалі детально описано діяльність 42-річного Олексія Колосовського — уродженця півдня Росії, який раніше займався автокрадіжками, кіберзлочинами та підробкою документів. За інформацією джерел, після арешту у 2021 році він нібито потрапив у поле зору російських спецслужб і почав співпрацювати з військовою розвідкою РФ.
Слідчі вважають, що Колосовський координував диверсійні дії в Польщі, Литві, Німеччині та Великій Британії. Зокрема, він займався вербуванням виконавців, логістикою вибухових речовин та організацією підпалів.
За даними розслідування, для пошуку виконавців Колосовський використовував месенджер Telegram, діючи під ніком Warrior. Серед осіб, яких йому вдалося завербувати, був український підліток, підозрюваний у підпалі магазину мережі IKEA у Вільнюсі в травні 2024 року.
Крім того, пов’язані з групою особи можуть бути причетні до масштабної пожежі поблизу Варшави. Тоді було знищено понад тисячу торговельних павільйонів. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше заявляв про російський слід у цій атаці.
Улітку 2024 року диверсійна мережа, за даними слідства, організувала серію підпалів вантажів у логістичних центрах компанії DHL у Німеччині, Польщі та Великій Британії. Розслідувачі встановили, що закладені пристрої могли здетонувати під час авіаперевезень. Після інцидентів до ситуації долучилися представники американських спецслужб.
Реакція європейських правоохоронців
Після публічного розголосу Колосовського викликали на допит до регіонального управління ФСБ. Джерела стверджують, що він мав фінансові труднощі та частково фінансував операції власним коштом.
Литовські правоохоронці оголосили про підозру понад десяти фігурантам, пов’язаним із діяльністю цієї групи. Водночас спецслужби п’яти країн ЄС отримали перелік із близько 300 імовірних кадрових співробітників російської розвідки, які могли координувати диверсії.
Натомість російська влада традиційно відкидає звинувачення у причетності до диверсій на території Європи.
Паралельно з цими викриттями Financial Times повідомляла, що колишні вербувальники ПВК "Вагнера" стали одним із ключових ресурсів Кремля для організації диверсій у країнах НАТО.
За даними джерел у західних розвідслужбах, люди, які раніше переконували росіян вступати до лав "Вагнера" для війни проти України, тепер шукають у Європі економічно вразливих осіб для підпалів, саботажу та інформаційних провокацій.
Раніше польські посадовці заявляли про можливу участь РФ у підриві залізничної інфраструктури, якою транспортується допомога Україні.
