Військова авіація країни-агресора дедалі частіше застосовує винищувачі Су-35 із новими далекобійними ракетами класу “повітря–повітря”. Йдеться про модернізовані боєприпаси, які суттєво розширюють радіус ураження цілей та підвищують ризики для повітряних операцій країн НАТО.
Про це повідомляє Business Insider з посиланням на військових аналітиків.
Розширення застосування далекобійних ракет
Ключовим аспектом оновлення є перехід з ракет R-77-1 на більш сучасні Р-37М. Старший науковий співробітник британського Королівського інституту об’єднаних служб Джастін Бронк зазначає, що регулярне встановлення Р-37М на Су-35, а також на Су-30СМ2 істотно змінює потенційний баланс загроз у повітрі.
За його словами, раніше такі ракети вважалися радше спеціалізованим озброєнням для обмеженого переліку російських літаків. Нині ж їхнє застосування стало фактично стандартною практикою для Су-35С.
Чим Р-37М відрізняється від попередніх ракет
Ракети Р-37М, які в класифікації Північноатлантичного Альянсу мають маркування RS-AA-13, мають значно більшу дальність ураження, ніж Р-77-1, якими раніше стандартно озброювалися Су-35.
Якщо Р-77-1 здатна вражати цілі приблизно на дистанції до 100 км, то Р-37М, за оцінками експертів, теоретично може досягати цілей на відстані до 320 км. Водночас фактична ефективність залежить від висоти польоту, швидкості носія, маневровості цілі та роботи систем радіоелектронної боротьби.
Попри це, сама можливість пуску з більшої дистанції створює додатковий тиск на противника, змушуючи авіацію діяти обережніше та змінювати тактику.
Додаткові фактори загрози
Розширення застосування далекобійних ракет відбувається на тлі інших кроків Росії з нарощування ударного потенціалу. Зокрема, раніше повідомлялося про розгортання ретрансляційної інфраструктури для управління ударними безпілотниками на території Білорусі.
Це дало можливість російським силам розширити географію атак по північних регіонах України — від Київської області до Волині.
