В Україні, як і в багатьох інших країнах, протягом десятків років годинники переводять на літній та зимовий час. Насамперед це було пов’язано з економією електроенергії та більш ефективним використанням денного світла. Проте 16 липня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт щодо скасування такої практики. Якщо президент Володимир Зеленський підпише документ, цієї осені Україна востаннє перейде на зимовий час та залишатиметься на ньому.
Про те, чому відповідний крок не має одностайної підтримки, та як це вплине на здоров’я українців – в матеріалі “Політаналізу”.
Чому переводять годинники
Рішення щодо переведення годинників у Європі було запроваджено ще після Першої світової війни з метою заощадження електроенергії. Відповідний крок дозволяв влітку ефективніше використовувати денне світло. Через деякий час потреба в цьому відпала, але вже у 1970-х знову стала актуальною на тлі нафтової кризи.
Водночас були і критики відповідного рішення. Згідно з оцінкою чеських вчених, перехід на літній та зимовий час економить лише 0,34% електроенергії. Також це створювало певні незручності для мереж залізниць й авіаперельотів, оскільки виникала необхідність двічі протягом року редагувати розклади рейсів.
В Україні годинник двічі на рік почали переводити з 1981-го. Нині це відбувається в останню неділю березня та в останню неділю жовтня.
Уже за часів незалежності періодично обговорювалося питання про відмову від переведення стрілок. Однак роками ці дискусії не приводили до змін.
Своєю чергою Європейський Союз у 2019 році скасував обов’язковий перехід на літній та зимовий час для країн-членів. Втім, більшість із них продовжує це робити.
Коли переводять годинник востаннє
У 2020 році у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт “Про обчислення часу в Україні”, який передбачає відмову від сезонної зміни часу. Як пояснював ініціатор документа, голова українського парламенту Руслан Стефанчук, перехід на літній та зимовий час негативно впливає на здоров’я українців. Ідеться про зниження працездатності, погіршення самопочуття, а також загострення хронічних хвороб.
У березні 2021-го Рада схвалила законопроєкт № 4201 у рамках першого та другого читання, але пізніше він був відправлений на повторний другий розгляд.
Лише у 2024-му парламент знову повернувся до цього питання, а профільний комітет ВР рекомендував народним депутатам схвалити законопроєкт. Врешті, 261 народний депутат підтримав документ 16 липня.
Якщо його підпише Зеленський, цієї осені, а точніше 27-го жовтня, Україна востаннє перейде на зимовий час. А переведення годинників на літній час уже не буде.
Який часовий пояс в Україні
Як пояснював урбаніст Віталій Селик, 85% території України розташовано в часовому поясі +2 години від Гринвіча. Враховуючи переведення годинників, влітку час за Гринвічем (GMT) у нас +3, а взимку відповідає географічному положенню і становить +2.
Однак чимало населених пунктів на Закарпатті розташовані в поясі GMT+1, а Луганська, частини Донецької, Харківської й Запорізької областей – в GMT+3.
Селик зазначив, що коли в Ужгороді астрономічний час 11:29, то в деяких населених пунктах на сході країни – 12:41. Тобто, “розліт” сходу сонця становить 1 годину й 12 хвилин. Відповідно, Україна на 1 хвилину “заходить” у GMT+1 і на 11 хвилин – у GMT+3.
Чи шкідливе переведення годинників
На думку науковців, шкоди від переведення годинників може бути більше, аніж користі.
За словами клінічного ад’юнкт-професора Школи медицини Університету Case Western Reserve Сушіла Патіла, переведення годинника влітку призводить до того, що людина втрачає близько одного тижня сну, поки не адаптується до змін. Водночас адаптація загрожує здоров’ю та навіть безпеці.
Є дані про те, що перехід на літній час протягом тижня призводить до зростання автомобільних аварій та загалом інцидентів, які пов’язані з безпекою.
Ба більше, переведення годинників посилює ризики:
- серцевих хвороб, зокрема гострих серцевих нападів, інсультів та фібриляції передсердь;
- травмування;
- психічних та поведінкових розладів;
- захворювань, які пов’язані з імунітетом.
Дослідниця циркадних ритмів із медичної школи Макговерна в університеті UTHealth Houston Крістін Екель-Махан розповідала про дослідження, згідно з якими виявилось, що перехід на літній час призводив до збільшення нещасних випадків на виробництві протягом тижня “адаптації”.
Циркадні ритми
Циркадні ритми, як зауважив Пател, є природними внутрішніми циклами нашого організму. Вони регулюють фізичні, розумові, а також поведінкові зміни протягом доби. Зокрема відіграють важливу роль у регулюванні сну, активності й допомагають організму зрозуміти, коли ніч і варто лягати спати, а коли день і можна бути активним.
Переведення годинників влітку, коли людина прокидається раніше, порушує циркадний ритм, що призводить до сонливості вдень.
НАН України підтримало Раду
Попри переваги відмови від переведення годинників, журналіст “Європейської правди” Сергій Сидоренко звернув увагу, що якщо Україна залишиться на зимовому часі, у східних областях влітку світатиме о третій годині ранку. А на роботу деякі українці їхатимуть, коли сонце майже в зеніті – на 10-ту ранку за нинішнім часом (наступного літа це буде дев’ята).
Тим часом Національна академія наук (НАН) України підтримала законопроєкт, ухвалений Радою.
За словами академіка-секретаря відділення загальної біології НАН Володимира Радченка, відповідний крок є правильним та кориснішим для нашої громадян. Він зауважив, що критики закону поділяються на декілька категорій. Серед них є ті, хто:
- закликає зберегти переведення на зимовий та літній час;
- закликає залишитись на літньому часі й перебувати у третьому часовому поясі, в якому, своєю чергою, живе вся європейська частина Росії;
- закликає встановити в Україні двочасові пояси.
Радченко додав, що заклики суперечать національним інтересам країни та зауважив, що майже вся територія України розташована в GMT+2.
Також у НАН додали, що законодавство дозволяє встановлювати початок робочого дня не лише локально (на певному об’єкті), але й регіонально. У зв’язку з цим потреби у переведенні годинників немає, оскільки це створює лише тимчасовий хаос й може призвести до економічних збитків.
Академік зауважив, що переведення годинників не мало позитивних переваг, втім продемонструвало негативні наслідки для людей та низки галузей. Ідеться зокрема про:
- вищезгадане порушення біологічних ритмів, що призводить до депресивних станів, головного болю та збільшенню ваги через уповільнення обміну речовин;
- зростання кількості нещасних випадків та дорожньо-транспортних пригод (ДТП).
Також Радченко зазначив, що у сільському господарстві робота не може орієнтуватись на рішення уряду, оскільки важливішу роль відіграють ритми у свійських тварин та інші обмеження.
Крім того, від переведення годинників страждають неповнолітні, які можуть нормально розвиватися лише в разі дотримання правильного режиму дня. Перехід на зимовий та літній час позбавляє їх вранішніх фаз “швидкого” сну, що спричиняє недосипання. Останнє, своєю чергою, призводить до погіршення фізичної та розумової працездатності.
При цьому у НАН нагадали, що рішення Європейського парламенту щодо відмови від сезонного переведення часу отримало позитивну оцінку з боку мільйонів громадян країн ЄС. Втім, процес голосування дещо загальмувався через коронавірус. Ще пізніше перед світом постали нові виклики, які зрештою відсунули це питання на задній план.