З 1 січня 2026 року Україна стає частиною спільної європейської роумінгової зони Roam like at home. Завдяки цьому українці зможуть користуватися мобільним зв’язком та інтернетом у країнах Європейського Союзу без додаткових витрат.
Як працюватиме роумінг у Європі та чого очікувати від тарифів – в матеріалі видання "Політаналіз".
Як працював роумінг раніше
До повномасштабної війни в Україні користування роумінгом для українців обходилось у чималі суми. Тарифи залежали від угод, що укладали українські оператори зі своїми іноземними “колегами”. Домовленості зазвичай складались з двох документів:
- перший визначав дозволені обсяги інтернету, дзвінків і SMS, якими могли користуватися абоненти одного оператора під час перебування в іншій країні;
- другий регулював термінацію трафіку – плату за можливість приймати дзвінки та повідомлення в мережі іноземного оператора.
Після початку повномасштабного вторгнення процес приєднання України до роумінгової зони Європи суттєво прискорився. Аби спростити користування зв’язком для біженців, у квітні 2022 року європейські та українські оператори домовились про тимчасові пільгові умови в рамках Спільної заяви. Це дозволило оплачувати дзвінки та мобільний інтернет у країнах ЄС за своїми “домашніми” тарифами.
Наприклад, “Київстар” фіксував майже дворазове зростання кількості користувачів роумінгу в перший рік повномасштабної війни. Загалом протягом трьох років послугами роумінгу скористалися понад 4 млн абонентів компанії.
У Vodafone розповідали, що у 2024-му в роумінгу перебували 3,2 млн унікальних абонентів компанії. В середньому щомісяця за кордоном користувалися зв’язком до 1,3 млн клієнтів. Натомість Lifecell повідомляла про близько мільйон абонентів у роумінгу щомісяця.
У рамках “Спільної заяви” українські оператори зобов’язалися поступово привести ставки термінації відповідно до тарифів у ЄС, а європейські пішли на зниження ставок для українських партнерів і фактично відмовилися від комерційних націнок.
А в липні 2025 року Європейська комісія погодила надання Україні доступу до політики Roam like at home (RLAH).
Що таке Roam like at home
RLAH – це політика ЄС, яка дозволяє абонентам користуватися мобільним зв’язком та мобільним інтернетом на територіях країн-членів блоку за умовами свого домашнього тарифу без додаткових націнок.
Як пояснила голова Нацкомісії з регулювання електронних комунікацій, радіочастот та поштових послуг Лілія Мальон в коментарі “Економічній правді”, для операторів RLAH передбачає, що вони сплачують послуги один одному за гуртовими ставками, які регулюються правилами блоку. При цьому визначаються максимальні гуртові тарифи на дзвінки, SMS і мобільний інтернет.
Після приєднання України до Roam like at home більшість тарифних планів вітчизняних мобільних операторів передбачатимуть однакові пакети як удома, так і під час перебування за кордоном.
Виняток стосуватиметься безлімітного мобільного інтернету. В цьому питанні оператори матимуть право обмежувати обсяг трафіку в роумінгу, застосовуючи спеціальну формулу розрахунку. Тобто, навіть якщо в Україні тариф передбачає безлімітний доступ або велику кількість гігабайтів, у країнах ЄС користування інтернетом матиме свої обмеження. Це пов’язано з тим, що в різних країнах-членах блоку доступ до мережі коштує по-різному: одні пропонують безлімітний тариф, тоді як інші – обмежену кількість гігабайтів.
У випадку, якщо українець оплачує “вдома” тариф з 500 хвилинами та 100 повідомленнями, ці ж самі обсяги використовуватимуться й інших країнах ЄС. Якщо ж людина використає в Україні частину плану, в Євросоюзі буде доступний залишок.
Фактично тариф із послугою RLAH передбачає, що Україна та країни ЄС працюють як одна спільна зона. Вхідні дзвінки, а також дзвінки на єдиний номер екстреної допомоги 112 будуть безплатними в будь-якій країні ЄС.
Закордонні оператори повинні будуть заздалегідь проінформувати абонента про встановлені ліміти щодо використання мережі, перевищення яких передбачатиме стягнення додаткової плати.
Roam like at home також означає, що якість мобільного зв’язку за кордоном має відповідати тій, яка є в Україні. Наприклад, якщо вдома ви користувались 4G, то в роумінгу для вас буде доступним аналогічне покоління мобільного зв’язку, чи вище (5G), якщо це технічно можливо.
Чи зростуть тарифи на мобільний звʼязок
Президент компанії “Київстар” Олександр Комаров в інтерв’ю Liga.net заявив, що "роумінговий безвіз" призведе до скорочення доходів від користування зв’язком європейськими абонентами на території України. Це може зменшити річний виторг операторів на 3-4 млрд гривень.
За його словами, вартість тарифів, імовірно, не зміниться. Але одним із можливих сценаріїв адаптації ринку до нових умов може стати скорочення обсягів послуг.
Натомість Vodafone у коментарі УНІАН попереджала, що частина послуг у роумінгу, а також вартість пакетів залежатиме від розміру абонентської плати, курсу євро та єдиної ставки на мобільний інтернет, яку регулює європейське законодавство.
А Lifecell зазначала, що на тлі повномасштабної війни виникла суттєва різниця між користувачами українських операторів, які перебувають в ЄС, та користувачами європейських операторів в Україні. Через це в компанії не виключали подальше підвищення вартості послуг.
Обмеження роумінгу в Європі
Цікаво й те, що RLAH має певні механізми контролю за тим, як довго абонент користується роумінгом. Наприклад, якщо протягом 4 місяців людина більше часу перебуває в роумінгу, ніж користується зв’язком у домашній мережі, вітчизняний оператор може застосувати політику справедливого використання. У цьому випадку абонента проситимуть підтвердити постійний зв’язок із країною реєстрації, наприклад через місце проживання, роботу або навчання. Також оператор має право нарахувати додаткову плату за послуги, але в межах встановлених лімітів.
З літа 2026-го ці донарахування могли б торкнутись й українських біженців на території ЄС. Але українські та закордонні оператори домовились про нову “Спільну заяву”: вона передбачає продовження підтримки українців, котрі вимушено перебувають у постійному роумінгу в ЄС.
Заява працюватиме додатково до правил Roam like at home до 4 березня 2027 року. Як пояснювала Лілія Мальон, до заяви приєдналися всі великі європейські мобільні групи у країнах, де зосереджена більшість українців.