В Україні відбулася перша пресконференція звільнених білоруських політв’язнів. Серед учасників — одна з лідерок протестів 2020 року Марія Колесникова, екскандидат у президенти Віктор Бабарико, політолог Олександр Федута та правозахисник Володимир Лабкович.
Про це повідомляє BBC Україна.
Захід пройшов наступного дня після масштабного помилування у Білорусі, внаслідок якого з в’язниць вийшли 123 людини.
Обмін політв’язнів на скасування санкцій
Звільнення стало можливим після домовленостей між Мінськом і Вашингтоном. США погодилися зняти санкції з білоруського калійного експорту, натомість Олександр Лукашенко підписав указ про помилування.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що білоруська сторона не хотіла передавати опозиціонерів до країн ЄС. Тому Україна погодилася прийняти їх на своїй території.
Перші слова після звільнення
Марія Колесникова розповіла, що до останнього не знала про майбутнє звільнення.
За її словами, найбільшим страхом була не сама операція, а думка про можливу смерть без зустрічі з рідними. Водночас вона наголосила, що навіть у таких умовах людиною керує любов, а не страх.
На початку пресконференції всі учасники подякували за своє звільнення президенту США Дональду Трампу, президенту України Володимиру Зеленському та навіть Олександру Лукашенку.
Позиція щодо війни Росії проти України
Віктор Бабарико заявив, що війна завжди є джерелом страждань і не може мати виправдань. Він наголосив, що воєнні злочини не можна підтримувати за жодних обставин і що справедливість має залишатися базовою цінністю. Він також нагадав, що його син досі перебуває у білоруській колонії.
Марія Колесникова висловила співчуття українцям і заявила, що поділяє біль України. Вона додала, що сподівається на припинення вбивств і насильства.
Олександр Федута зізнався, що відчуває сором за свою країну на тлі того, що в Україні їх прийняли тепло і відкрито.
Бабарико про сина, який залишився за ґратами
Віктор Бабарико розповів, що майже три роки перебував у повній інформаційній ізоляції. Дані про долю сина доходили до нього лише уривками.
За його словами, наразі син перебуває у колонії суворого режиму, а термін ув’язнення збільшили ще на два роки. Бабарико зазначив, що попри біль і тривогу, він пишається стійкістю сина.
Як дізналися, що їх везуть в Україну
Колесникова заявила, що зрозуміла, де перебуває, лише після того, як відчинилися двері і їй сказали, що вона у вільній країні — в Україні.
Бабарико розповів, що намагався орієнтуватися за рухом і сонцем, припускаючи, що їх везуть у район Бреста. Лише після виходу з транспорту він усвідомив, що опинився на українській території.
Плани після звільнення
Марія Колесникова заявила, що найближчим часом зосередиться на родині, друзях і відновленні здоров’я. Вона також не виключила переїзд до іншої європейської країни, де проживають її рідні.
Віктор Бабарико зазначив, що хотів би бути корисним там, де це можливо. Він не виключив ні роботи за межами Білорусі, ні повернення, якщо з’явиться така можливість.
Звільнення білоруських політв’язнів
13 грудня 2025 року Білорусь звільнила 123 політв’язнів після переговорів зі спецпосланцем президента США Дональда Трампа з питань Білорусі Джоном Коулом. Напередодні Коул зустрівся з Олександром Лукашенком у Мінську.
Серед звільнених — Марія Колесникова, Віктор Бабарико, лауреат Нобелівської премії миру Олесь Біляцький, а також журналісти, правозахисники й громадські діячі. Більшість з них після звільнення примусово депортували з країни.
Євросоюз не визнає Олександра Лукашенка легітимним президентом. Домовленості США з Мінськом стали різким поворотом у політиці Вашингтона і викликали критику з боку європейських партнерів.
