Кирило (Володимир Михайлович Гундяєв) – патріарх Московський і всієї Русі, очільник Російської православної церкви (2009 – теп. час).
Місце народження, освіта
Народився 20 листопада 1946 року в Ленінграді (нині – Санкт-Петербург) в родині священника.
Навчався в:
- Ленінградській духовній семінарії (випустився у 1967 році);
- Ленінградській духовній академії (1969).
Має ступінь кандидата богослов’я (з 1970 року).
Кар’єра
Під час здобуття середньої освіти, у 1962-1965 роках, працював техніком-картографом.
Пізніше долучався до громадського життя Російської православної церкви. Зокрема, брав участь у засіданнях центрального комітету Всесвітньої ради церков (ВРЦ).
У квітні 1969 року був пострижений у чернецтво. Через кілька днів його висвятили на ієродиякона, а в червні – на ієромонаха.
У серпні 1970 року Кирила призначили особистим секретарем митрополита Ленінградського Никодима.
Протягом 1970-1971 pоків викладав догматичне богослов’я і був помічником інспектора Ленінградських духовних шкіл (академії та семінарії).
Восени 1971 року був зведений у сан архімандрита.
У період із 1971 по 1974 pоки був представником Російської православної церкви при Всесвітній раді церков у Женеві (Швейцарія). Згодом, до 1998 року, входив до центрального комітету та виконкому ВРЦ.
За даними швейцарських видань Le Matin Dimanche та Sonntagszeitung, у 1970-ті роки Гундяєв, перебуваючи в Женеві, працював на КДБ – радянську службу зовнішньої розвідки.
Із 1974 по 1984 роки обіймав посаду ректора Ленінградської духовної академії та семінарії.
У 1976-му був висвячений у єпископа Виборзького, вікарія Ленінградської єпархії.
Наступного року став архієпископом. Тоді, з 1977-го, був архієпископом:
- Виборзьким (до 1984 року);
- Смоленським і Вяземським (1984-1988);
- Смоленським і Калінінградським (1988-1991).
Паралельно в різні роки обіймав посади:
- керівника патріарших парафій у Фінляндії (у 1978-1984 роках, а з 1990-го став тимчасовим керівником);
- викладача в аспірантурі при Московській духовній академії (1983-1989);
- керівника парафій у Калінінградській області;
- керівника Православного угорського благочиння (1989-1996);
- тимчасового керівника Гаазько-Нідерландської та Корсунської єпархій.
На початку 1991 року був зведений у сан митрополита. З того часу мав титул митрополита Смоленського й Калінінградського.
Протягом 1989-2009 років очолював Відділ зовнішніх церковних зносин Московського патріархату. Водночас був постійним членом Священного синоду РПЦ.
У грудні 2008-го почав тимчасово виконувати обов’язки очільника Російської православної церкви (після смерті патріарха Олексія II).
У січні наступного року Помісний собор РПЦ обрав Кирила патріархом Московським і всієї Русі. 1 лютого 2008 року відбулася його інтронізація.
Санкції і кримінальне провадження
Кирило неодноразово висловлював підтримку російським загарбникам у війні проти України. На тлі цього він потрапив під санкції низки країн, серед яких: Україна, Велика Британія, Канада, Литва, Австралія тощо.
4 листопада 2023 року Служба безпеки України оголосила Кирилу підозру за статтями, що стосуються посягання на територіальну цілісність України, виправдовування агресії РФ, а також ведення агресивної війни.