Європейська комісія попередила Київ, що може скасувати фінансову допомогу за програмою Ukraine Facility, якщо не припиниться тиск на антикорупційні органи НАБУ та САП.
Про це пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung із посиланням на джерела в Києві.
За інформацією ЗМІ, відповідне попередження українська влада отримала після ухвалення Верховною Радою законопроєкту № 12414, який обмежує повноваження НАБУ та САП.
Йдеться про повне замороження програми Ukraine Facility, за якою Україна до 2027 року мала отримати від ЄС 50 млрд євро фінансової допомоги. Значна частина цих коштів спрямовується до державного бюджету України.
Як пише видання, пресслужба Єврокомісії офіційно не підтвердила, що Брюссель надіслав Києву лист-попередження.
Проте 25 липня стало відомо, що за четвертим траншем ЄС в межах механізму Ukraine Facility Україна отримає на 1,45 млрд євро менше. Як пояснив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, Київ не виконав три з 16 потрібних реформ. Тож розмір фінансової допомоги скоротили.
Про скорочений транш повідомили після того, як президент Зеленський запропонував новий законопроєкт для відновлення незалежності антикорупційних органів.
Що розлютило Брюссель
За інформацією видання, Єврокомісія не побачила російського впливу в діях Національного антикорупційного бюро. Натомість добре розгледіли численні обшуки в офісах Бюро і надали цим подіям оцінку у спеціальному звіті.
Як вказано в документі, обшуки та затримання співробітників НАБУ є "найбільшим втручанням у роботу антикорупційної системи України" з моменту її створення.
Аналітики ЄС переконані, що ця акція була відповіддю на розслідування щодо ексвіцепремʼєра Олексія Чернишова, якого підозрюють у зловживаннях при наданні дозволів на будівництво. Сам Чернишов заперечує звинувачення.
У звіті також зазначено, що головною ціллю операції 21 липня був співробітник НАБУ Олександр Скомаров — саме він вів справу проти Чернишова. У його підрозділі провели обшуки та вилучили документи, через що роботу підрозділу було "дестабілізовано".
Як припускають аналітики ЄС, вилучені документи можуть бути відхилені судами через порушення "конфіденційності та законності збору інформації". У підсумку це може привести до закриття справи проти віцепрем’єра.
Автори документа застерігають, що події навколо НАБУ та САП ставлять під загрозу довіру міжнародних партнерів до українських інституцій та створюють небезпечний прецедент тиску на незалежні органи.
Що передувало
Як відомо, 23 липня в Україні набули чинності зміни до законодавства, які суттєво обмежують повноваження антикорупційних органів – НАБУ та САП. Законопроєкт № 12414 напередодні ухвалила Верховна Рада, після чого підписали спікер Руслан Стефанчук та президент Володимир Зеленський.
В Європі висловили занепокоєння ухваленням згаданого закону. У Брюсселі попросили Київ надати пояснення на найвищому рівні.
22 липня, коли скандальний закон було ухвалено, в Україні розпочалися протести. Учасники вимагали скасувати законопроєкт № 12414 та в такий спосіб відновити незалежність антикорупційних органів.
24 липня на сайті Верховної Ради було оприлюднено текст президентського законопроєкту № 12533 про гарантування незалежності антикорупційних органів, посилення системи правопорядку та протидію російському впливу. Очікується, що український парламент може розглянути цей проєкт 31 липня.
