Народні депутати Олексій Гончаренко і Данило Гетманцев мали сутичку у стінах Верховної Ради через впровадження мита на агропродукцію.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
У день, коли Верховна Рада розглядає питання про відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та усього Кабміну, біля парламентської трибуни відбулася штовханина між депутатами.
"В Раді відбувається блокування трибуни через порушення регламенту. Факт в тому, що зала відхилила "соєву правку", але намагалися зманіпулювати регламентом і все одно її протягнути", – написав Железняк.
Сутичка виникла під час обговорення законопроєкту №13157. Він передбачає зміни до Податкового кодексу у зв’язку з ухваленням Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення".
За словами нардепа Ярослава Железняка, на голосування була винесена поправка щодо запровадження 10% мита на експорт сої та ріпаку. Поправку сесійна зала не підтримала, однак, як стверджує парламентарій, представники фракції "Слуга народу" все одно включили її до остаточного тексту законопроєкту.
Після короткої суперечки біля парламентської трибуни Олексій Гончаренко повернувся на своє місце. Попри його заперечення, законопроєкт із суперечливою поправкою був ухвалений — "за" проголосували 245 народних обранців.
7 липня аграрний комітет Верховної Ради відмовився підтримати законопроєкт із "соєвою" поправкою. Проти ініціативи проголосували 16 депутатів, тоді як фінансовий комітет, навпаки, рекомендував його ухвалити.
У чому суть законопроєкту №13157
Законопроєкт №13157, який вносить зміни до Податкового кодексу України у зв’язку з ухваленням Закону "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" передбачає заміну дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу зі стаціонарних джерел, а також дозволів на спецводокористування та розміщення відходів, інтегрованими довкіллєвими дозволами.
Крім того, до даного законопроєкту була включена "соєво-ріпакова" поправка.
Її автором є народний депутат Верховної Ради Андрій Мотовиловець. Вона передбачає встановлення експортного мита у розмірі 10% на вивіз сої та ріпаку.
Чому законопроєкт викликає суперечки
Окрім аграрного сектору, законопроєкт також стосується великих промислових компаній, зокрема у газовидобувній галузі. Представники бізнесу побоюються, що нові екологічні вимоги призведуть до збільшення витрат. Це, своєю чергою, може позначитися на цінах для кінцевих споживачів.
Згідно з оновленими нормами, з 8 серпня 2025 року підприємства будуть зобов’язані подавати екологічну звітність за новими стандартами. Це дасть змогу податковим органам автоматично отримувати дані про екологічні платежі та рентні відрахування за користування надрами та водними ресурсами.
Крім того, прихильники впровадження мит на сою та ріпак вважають, що це збільшить обсяг переробки сировини в Україні, тому зростуть і надходження у бюджет.
Аграрії переконані, що вони будуть вимушені продавати товар на внутрішньому ринку за заниженими цінами. Якщо так станеться, то наступного року фермери можуть знизити виробництво сої та ріпаку.
Що зміниться після ухвалення законопроєкту
Цей законопроєкт покликаний забезпечити передачу інформації з інтегрованих екологічних дозволів до податкових органів від відповідальних установ.
Зокрема, йдеться про такі напрямки:
– ефективне адміністрування екологічного податку;
– нарахування рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин;
– ренту за спеціальне водокористування.
