Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким затвердив рішення РНБО про вихід України з Оттавської конвенції. Це міжнародний договір, що забороняє використання, виробництво та накопичення протипіхотних мін.
Відповідний указ №441/2025 оприлюднений на сайті Офісу президента.
Контроль за виконанням рішення покладено на секретаря РНБО Олександра Литвиненка.
Раніше про майбутній вихід України з цієї конвенції заявляв народний депутат і секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки Роман Костенко, підкреслюючи, що це “необхідний крок, продиктований реаліями війни”.
У МЗС наголосили, що Україна від часу ратифікації угоди у 2005 році сумлінно виконувала її вимоги. Однак російська агресія, яка розпочалася ще у 2014 році та переросла у повномасштабне вторгнення у 2022 році, змусила змінити позицію. Москва, не бувши учасником конвенції, активно застосовує протипіхотні міни у війні проти України.
“Україна опинилася у нерівних умовах, обмежених за правом на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН”, — заявили у МЗС, підкресливши, що рішення про вихід є вимушеним і відповідає рівню загроз, які стоять перед державою.
Регіональний контекст
Цей крок України відбувається на тлі аналогічних рішень країн Балтії. Раніше Литва, Польща, Латвія та Естонія також оголосили про вихід з Оттавської конвенції. Міністерства оборони цих країн у спільній заяві зазначили, що безпекова ситуація в регіоні значно погіршилася з моменту ратифікації конвенції, і збройні сили потребують “гнучкості та свободи вибору” для ефективного захисту.
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс пояснив, що спільне рішення чотирьох країн покликане посилити регіональний кордон. Міноборони Естонії, попри рішення про вихід, зазначило, що наразі не планує використовувати протипіхотні міни.
Про Оттавську конвенцію
Оттавська конвенція набрала чинності 1 березня 1999 року і має на меті заборонити застосування, виробництво та накопичення протипіхотних мін. До серпня 2022 року її підписали або ратифікували 164 країни, включно з Україною, яка приєдналася у 2005 році.
Документ передбачає також повне знищення запасів мін і розмінування територій. Водночас такі держави, як Сполучені Штати, Китай і Росія, що є великими виробниками цієї зброї, не підписали угоду.
